твір на тему "за що народ увічнив імена своїх героїв":
історія нашого народу славетна та неповторна. чимало випробувань пройшли наші предки, а згадки про них лишилися у ліричній поезії: думах, історичних піснях тощо. у цих творах люди згадали про тих хоробрих воїнів, які мужньо боролися за щастя та незалежність нашої держави. народ увічнив імена своїх героїв у творах, бажаючи, щоб слава їхня не вмерла ніколи.
згадаємо відомі рядки ліни костенко, яка каже про героїв так: "пішов у смерть - і повернувся в думі. і вже тепер ніхто його не вб'є". дійсно, лишивши спогади у вигляді поетичних рядків, ми назавжди закарбовуємо у своїй пам'яті згадку про тих, хто боронив нашу землю, був палким патріотом та щирим українцем. кожен з нас має знати історію свого народу, пишатися нею, піклуватися про її збереження. і у цьому нам думи та історичні пісні.
"Сто тисяч" — це один з найкращих сатиричних творів І. Карпенка-Карого. Автор викриває експлуататора, його нестримний потяг до багатства. Г. Калитка, головний герой комедії, володіє степами, має декілька економій, велику кількість різних управителів, які по натурі такі ж жадібні, як і їх хазяїн. У гонитві за грішми багатій раз у раз потрапляє у смішні обставини, а згодом опиняється у катастрофічному становищі.
Автор висміює страшну скупість Калитки, якого дратує навіть те, що робітники, мовляв, тратять час на обід. Він каже: "Коли б хоч скоріше, а то жує та й жує, прямо душу з тебе вимотує: хліб з'їдає і час гаїть".
Жадоба до збагачення зробила Калитку злим та деспотичним. І це виявляється не лише у його відношенні до робітників, але і до своєї ж сім'ї. "І замолоду з синяків не виходила, бий і на старість", — каже дружина Калитки на його погрози. Багатій деградує морально. Науку він вважає дитячою забавою, вчених — голодранцями. Його улюблена тема для розмов — гроші. Викриттю духовної нікчемності Калитки служить його груба та лайлива мова: "Та нехай їм чорт...", "бодай той Бонавентура сказився..." тощо.
Це є наскрізь сатиричний образ. Автор дошкульно висміює його безмежну любов до багатства: "Легко по своїй землі ходить. Глянеш оком навколо — усе
твоє! Там череда пасеться, там орють на пар, а тут зеленіє вже пашниця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші..."
ответ:
твір на тему "за що народ увічнив імена своїх героїв":
історія нашого народу славетна та неповторна. чимало випробувань пройшли наші предки, а згадки про них лишилися у ліричній поезії: думах, історичних піснях тощо. у цих творах люди згадали про тих хоробрих воїнів, які мужньо боролися за щастя та незалежність нашої держави. народ увічнив імена своїх героїв у творах, бажаючи, щоб слава їхня не вмерла ніколи.
згадаємо відомі рядки ліни костенко, яка каже про героїв так: "пішов у смерть - і повернувся в думі. і вже тепер ніхто його не вб'є". дійсно, лишивши спогади у вигляді поетичних рядків, ми назавжди закарбовуємо у своїй пам'яті згадку про тих, хто боронив нашу землю, був палким патріотом та щирим українцем. кожен з нас має знати історію свого народу, пишатися нею, піклуватися про її збереження. і у цьому нам думи та історичні пісні.
объяснение:
"Сто тисяч" — це один з найкращих сатиричних творів І. Карпенка-Карого. Автор викриває експлуататора, його нестримний потяг до багатства. Г. Калитка, головний герой комедії, володіє степами, має декілька економій, велику кількість різних управителів, які по натурі такі ж жадібні, як і їх хазяїн. У гонитві за грішми багатій раз у раз потрапляє у смішні обставини, а згодом опиняється у катастрофічному становищі.
Автор висміює страшну скупість Калитки, якого дратує навіть те, що робітники, мовляв, тратять час на обід. Він каже: "Коли б хоч скоріше, а то жує та й жує, прямо душу з тебе вимотує: хліб з'їдає і час гаїть".
Жадоба до збагачення зробила Калитку злим та деспотичним. І це виявляється не лише у його відношенні до робітників, але і до своєї ж сім'ї. "І замолоду з синяків не виходила, бий і на старість", — каже дружина Калитки на його погрози. Багатій деградує морально. Науку він вважає дитячою забавою, вчених — голодранцями. Його улюблена тема для розмов — гроші. Викриттю духовної нікчемності Калитки служить його груба та лайлива мова: "Та нехай їм чорт...", "бодай той Бонавентура сказився..." тощо.
Це є наскрізь сатиричний образ. Автор дошкульно висміює його безмежну любов до багатства: "Легко по своїй землі ходить. Глянеш оком навколо — усе
твоє! Там череда пасеться, там орють на пар, а тут зеленіє вже пашниця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші..."
Объяснение: