Громада готова була битися до останнього, щоб відігнати, відбити ворога від свого села, але Захар Беркут промовив, що потрібно не просто прогнати ворога, але й розбити його вщент.
цитата: — Хоч то воєнне діло — не моє діло і не мені, старому, радити про те, до чого не можу приложити своїх рук,— але все-таки я думав би, що не велика наша заслуга буде, коли відіб'ємо монголів, особливо зваживши, що се нам не так-то й трудно зробити. Сини наші погибли з їх рук, кров їх обагрила нашу землю і кличе нас до пімсти. Чи пімстимось ми на ворогах наших, на нищителях нашого краю, коли відіб'ємо їх від свого села? Ні, а тілько, відбиті від нашого села, вони з подвійною лютістю кинуться на інші села. Не відбити, але розбити їх — се повинна бути наша мета!
Максим Беркут порадив вивезти з села все, що можна, пустити монголів у кітловину, де знаходилося село, а потім закрити вихід і перебити або заморити всіх до одного голодом. Тухольцям пропозиція сподобалася, але вони вирішили не просто закрити ворога у пстці, але ще й затопити їх.
характеристика:Люба — перша приятелька Михайлика, шкільна подруга. Ця дівчина — сама щедрість, доброта. Вона мовби випромінює сонце. Це маленька лісова царівна, яка знає дуже багато таємниць природи. Дівчина надзвичайно чуйна.
цитати:…Стояла чорнява худенька дівчинка років восьми, очі в неї карі, з краплинами роси, рум’янці темні, а губи відстовбурчились рожевим потрісканим вузликом і чогось радіють собі».А я вже в школу ходжу. У нас в одному класі вчиться дві групи — менші сидять попереду, більші — позаду. Мене ж вчителька посадила на самій першій парті,— хвалиться і радіє дівчина».«…Де ішла — зникла тоненька, мов горсточка, постать…»
Відповідь:
Громада готова була битися до останнього, щоб відігнати, відбити ворога від свого села, але Захар Беркут промовив, що потрібно не просто прогнати ворога, але й розбити його вщент.
цитата: — Хоч то воєнне діло — не моє діло і не мені, старому, радити про те, до чого не можу приложити своїх рук,— але все-таки я думав би, що не велика наша заслуга буде, коли відіб'ємо монголів, особливо зваживши, що се нам не так-то й трудно зробити. Сини наші погибли з їх рук, кров їх обагрила нашу землю і кличе нас до пімсти. Чи пімстимось ми на ворогах наших, на нищителях нашого краю, коли відіб'ємо їх від свого села? Ні, а тілько, відбиті від нашого села, вони з подвійною лютістю кинуться на інші села. Не відбити, але розбити їх — се повинна бути наша мета!
Максим Беркут порадив вивезти з села все, що можна, пустити монголів у кітловину, де знаходилося село, а потім закрити вихід і перебити або заморити всіх до одного голодом. Тухольцям пропозиція сподобалася, але вони вирішили не просто закрити ворога у пстці, але ще й затопити їх.
Пояснення:
характеристика:Люба — перша приятелька Михайлика, шкільна подруга. Ця дівчина — сама щедрість, доброта. Вона мовби випромінює сонце. Це маленька лісова царівна, яка знає дуже багато таємниць природи. Дівчина надзвичайно чуйна.
цитати:…Стояла чорнява худенька дівчинка років восьми, очі в неї карі, з краплинами роси, рум’янці темні, а губи відстовбурчились рожевим потрісканим вузликом і чогось радіють собі».А я вже в школу ходжу. У нас в одному класі вчиться дві групи — менші сидять попереду, більші — позаду. Мене ж вчителька посадила на самій першій парті,— хвалиться і радіє дівчина».«…Де ішла — зникла тоненька, мов горсточка, постать…»