Продовжіть висловлювання: 1. Захар Беркут стояв біля найбільшої метальної машини й...
2. Тухольці не приховували радості, що хитрістю вдалося заманити нападників у долину ігали, як вони,
рятуючись,
3.«Все покину і полину до самого Бога молитися...>> це художній засіб, який називається
4. Перший «Кобзар» Т.Шевченка розпочинався поезією...
5. Мати хоче видати дочку з балади <<Тополя» Т.Шевченка»
за
6. У вірші «Заповіт» Т.Шевченко заповідав своєму
народові...
Будь ласка дуже треба
У цей день в церкві святять свічки, які називають громічними, та воду. З освяченою свічечкою обходять все господарство, щоб вона святим своїм полум'ям дістала кожен куточок і захистила господу від всього злого, різної нечистої сили. Вважається, що після Стрітення починає прокидатися земля і вилітають з вирію птахи, щоб повернутися додому.
Через місяць, 14 березня, святкують день Явдохи. І з ним також пов'язане дійство зустрічі весни, яке називають гуканням весни. Кликали весну так:
Ой весна, весна, днем красна,
Що ти нам, весно, принесла?
Доручали це зробити дітям. Але спочатку мами та бабусі випікали печиво у формі пташок «жайворонків» з тіста. З ними малеча й ходила на світанку гукати весну.
Раніше на день Явдохи молодь збиралася за селом чи містом на луках, узліссі. Тут водили хороводи. Народне прислів'я каже: «Там, де хоровод ходить, там жито родить». Молодь співала обрядові пісні: гаївки та веснянки. Деякі з них дійшли й до нашого часу. А ще закопували в землю горщик з кашею. В народі вважали, що за зиму земля зголодніла, її потрібно нагодувати. Тому у землю закопували горщик. Ховали його обов'язково під березою — деревом, яке одним з першим прокидається навесні.
«Кидай сани, бери віз!» Ця народна приповідка відома, мабуть, усім. Вона означає, що вже починається дружна весна, розтанув сніг. Пов'язаний цей вислів також з обрядовими дійствами, якими зустрічають весну. Відбуваються вони в кінці березня, на день Олексія.
У народі до цього дня ставлять з особливою повагою. З ним пов'язано дуже багато прикмет і повір'їв, які стосуються змін в природі. В народі вірили, що на Олексія ворон-крук сам купається і купає своїх діток перед тим, як випустити їх на золю. Вважається, що саме цього дня лисиці переселяються зі старих нір у нові. Нібито перші три дні після переселення ходять вони наче сліпі і глухі, та кури їм сняться. Це тільки повір'я. Але є й прикмети, за якими визначали, чого чекати далі. Якщо журавлі повертаються з вирію і дружно курличуть, коли летять, треба очікувати на тепло. Якщо день на Олексія теплий, то й вся весна буде теплою, а рік видасться багатим на врожай.
Якою б не була погода на Олексія, обов'язково заспіває пташка-вівсянка. У народі її спів передають приповідками: «Цінь-цінь-цінь-цвірінь, іди, діду, сій ячмінь» та «Літо-літо, сінокіс, кидай сани, бери віз».
А якщо вже покинув господар сани і полагодив для роботи віз, то весна почалася справжня.
Петро Сагайдачний – лише згадується; під його проводом починав Іван Сулима. Тарас Трясило – лише згадується; побратим Івана Сулими, який підняв повстання проти поляків.
Боплан – французький інженер, будував Кодацьку фортецю на замовлення польського гетьмана Конецпольського. Богдан Хмельницький – сотник реєстрового козацтва, мав сміливість посміятись з впевненості Конецпольського у непоборимрсті Кодацької фортеці: “На мою думку, все, що людина може збудувати, людина може й зруйнувати!”. Маріон – французький полковник жовнірів, що знаходились у Кодацькій фортеці під час нападу козаків; був страчений за наказом гетьмана Івана Сулими.