- Знаєш, в мене так серце крається... Можна я тобі розповім?
- Звісно! Кажи, скільки душа запрагне.
- Не можу більше нести це на серці. Я образила свого сусіда по парті, а він всього - навсього хотів до мені. Тепер ми посварилися, і я не знаю,що робити...
- Ну... Обов"язково попроси пробачення! В нього ж серце не камінь, пробачить.
Образ Анни — це трагедія шляхетної, чутливої душі в жорстоких умовах тогочасного села. Доведіть або спростуйте це й поміркуйте, хто винен у цій трагедії. Анна всіма характеризується як добра, розумна, шляхетна й порядна дівчина. Вона здатна на щирі та палкі почуття. Але не може протистояти родичам, які з неї знущаються. Самотня душа не знала, до кого прихилитися, тому не встояла перед Михайловою любов’ю, не знайшла в собі сили вберегти його дітей. Отже, вина Анни в її нещастях очевидна, але не меншою є вина тогочасного суспільства (бідність, відсутність можливості освіти, для жінки працювати), а також матері й брата, що знайшли в особі дівчини покірне джерело для своїх прибутків. Добре, що Анна знайшла в собі сили жити далі, працювати, бути такою ж доброю, і, врешті-решт, заслужила щастя. Символічними образами в цій повісті є сусідній ліс, теля, місяць і зорі, обірвана струна на весіллі,закривавлені вогняні шмати з розжареними очима,
- Знаєш, в мене так серце крається... Можна я тобі розповім?
- Звісно! Кажи, скільки душа запрагне.
- Не можу більше нести це на серці. Я образила свого сусіда по парті, а він всього - навсього хотів до мені. Тепер ми посварилися, і я не знаю,що робити...
- Ну... Обов"язково попроси пробачення! В нього ж серце не камінь, пробачить.
- Думаєш? А якщо не пробачить?
- Помиритесь ви, це точно! Не хвилюйся так!
- Дякую тобі! Мені аж полегшало та душа радіє.
- На здоров"я, звертайся, якщо що.
Объяснение: