В цьому році зима Не вдягала білої свити. Часом вже й приміряла, Та хтось її зразу крав. Пошукала, поплакала... Що ж робити? — Бідувала в старій Із тодішніх зів'ялих трав. Як коли лютувала, Стелила рядно1 ожеледиць2 Сперечалася з морем, Несла сум'яття вітрів. Все збиралась на силі, Та не встигла огледіться, Як проснулись дерева І на Одрі3 лід потемнів. Крига буйно ломилась У відкриті двері протоки. Лід кришився, б'ючись об каміння берегове... І нарешті по Одрі — темній, широкій — на останній крижині самотня чайка пливе. - Ти куди ж розігналась? Чи бува не до самого моря? Чайки держаться гурту, А ти відпливеш одна. А крижина тонка. А крижина майже прозора... Ну, а що, як її Підмиє вода весняна? Ну, а що, коли їй та удержать тебе несила? Затріщить і відломиться... Піде вода кругами... — Дивна людино! Я ж маю крила. Нащо крилатим ґрунт під ногами?
Не вдягала білої свити. Часом вже й приміряла,
Та хтось її зразу крав.
Пошукала, поплакала...
Що ж робити? — Бідувала в старій Із тодішніх зів'ялих трав.
Як коли лютувала, Стелила рядно1 ожеледиць2 Сперечалася з морем,
Несла сум'яття вітрів.
Все збиралась на силі,
Та не встигла огледіться,
Як проснулись дерева
І на Одрі3 лід потемнів.
Крига буйно ломилась
У відкриті двері протоки.
Лід кришився, б'ючись об каміння берегове...
І нарешті по Одрі — темній, широкій — на останній крижині самотня чайка пливе.
- Ти куди ж розігналась?
Чи бува не до самого моря? Чайки держаться гурту,
А ти відпливеш одна.
А крижина тонка.
А крижина майже прозора...
Ну, а що, як її
Підмиє вода весняна?
Ну, а що, коли їй та удержать тебе несила?
Затріщить і відломиться...
Піде вода кругами...
— Дивна людино!
Я ж маю крила.
Нащо крилатим ґрунт під ногами?