«Заповіт» Тараса Шевченка — мабуть найвідоміший поетичний твір української літератури. Це — унікальний твір, адже українська і світова культура не знала досі такої глибокої, емоційної поезії, у якій письменник висловив би всі свої болі та мрії і дав би настанови нащадкам. «Заповіт» пройнятий надзвичайною любов’ю до України, чарівним патріотичним пафосом. Т. Шевченко передав ніби свою останню волю в цій поезії. Майстерно змальовані картини природи: «Щоб лани широкополі, і Дніпро, і кручі…» Але будь-який уважний читач одразу помітить, що у цих пейзажах виявляється не просто поетична майстерність, а вся душа поета, усі його почуття. У «Заповіті» Шевченко звертається до свого народу: він закликає до дій. На перший погляд, цей заклик здається просто частиною поетичного твору, але він не залишає байдужим жодного читача:Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте.Думка, передана автором у цих рядках, надзвичайно глибока. Особисто мені малося, що Шевченко закликав не до реального збройного повстання, а до духовного повстання. Він закликав повстати проти старого життя, старого суспільного ладу, старих проблем. Це заклик насамперед будувати нову Україну, в якій не буде місця кріпацтву (ця проблема все життя дуже боліла Кобзареві). У ній не буде місця несправедливості, зрадництву, знущанням із простого люду. Усе своє життя Шевченко найбільше хотів побачити українських селян вільними від панів, а саму Україну — незалежною. Шкода, що мрія Шевченка здійснилася вже після його смерті. Тарас Шевченко закликає всіх українців жити в злагоді, разом Сюронити справедливість, разом боронити свою рідну землю від зла.Шевченко вірить у свій народ, у його непереможну силу, у щасливе майбутнє України. Він розуміє, що для того, аби його мрії та мрії всіх українців стали реальністю, необхідно багато часу. Необхідні прагнення перемогти і сили боротися. Про свою впевненість у народі Шевченко ніби говорить між рядками поезій, він переконаний — український народ подолає всі негаразди. Впевненість у власних силах, у праведності своєї мети передається кожному читачеві, який читає «Заповіт». І водночас читач щиро захоплюється особистістю геніального сина України — Тараса Шевченка. Ніби розуміючи і знаючи усе заздалегідь, Великий Кобзар закінчує свій «Заповіт» простими, але такими хвилюючими словами:І мене в сім’ї великій, В сім’ї вольній, новій Не забудьте пом’янути Незлим, тихим словом.
Твір на тему "Актуальність "Слова про похід Ігорів" у наш час" можна скласти так:
«Слово про похід Ігоря» - твір давньої літератури. Проте його актуальність не згасає і до сьогоднішнього дня. Основною ідеєю твору є ідея соборності, єдності. Великий час землі Київської Русі знаходились у розбраті. Проте та держава буде міцною, яка має цілісність. У творі пролунала думка про те, що єдність – запорука успіху будь-якої держави.
На сьогоднішній день землі України розшматовані. Саме тому твір є актуальним і сьогодні. Якщо усі ми згуртуємось, то у єдиному пориві переможемо ворога. Окрім цього твір навчає патріотизму. І тепер не кожен усвідомлює, наскільки важливо любити свою матінку-землю. Теми, які стосуються держави, ніколи не перестають бути актуальними. Лише перед обличчям небезпеки, під час набігів половців, Ігор усвідомив важливість єдності. То ж і нам зараз, у скрутну годину, варто замислитись над цими ж питаннями.
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.Думка, передана автором у цих рядках, надзвичайно глибока. Особисто мені малося, що Шевченко закликав не до реального збройного повстання, а до духовного повстання. Він закликав повстати проти старого життя, старого суспільного ладу, старих проблем. Це заклик насамперед будувати нову Україну, в якій не буде місця кріпацтву (ця проблема все життя дуже боліла Кобзареві). У ній не буде місця несправедливості, зрадництву, знущанням із простого люду. Усе своє життя Шевченко найбільше хотів побачити українських селян вільними від панів, а саму Україну — незалежною. Шкода, що мрія Шевченка здійснилася вже після його смерті. Тарас Шевченко закликає всіх українців жити в злагоді, разом Сюронити справедливість, разом боронити свою рідну землю від зла.Шевченко вірить у свій народ, у його непереможну силу, у щасливе майбутнє України. Він розуміє, що для того, аби його мрії та мрії всіх українців стали реальністю, необхідно багато часу. Необхідні прагнення перемогти і сили боротися. Про свою впевненість у народі Шевченко ніби говорить між рядками поезій, він переконаний — український народ подолає всі негаразди. Впевненість у власних силах, у праведності своєї мети передається кожному читачеві, який читає «Заповіт». І водночас читач щиро захоплюється особистістю геніального сина України — Тараса Шевченка. Ніби розуміючи і знаючи усе заздалегідь, Великий Кобзар закінчує свій «Заповіт» простими, але такими хвилюючими словами:І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій
Не забудьте пом’янути
Незлим, тихим словом.
«Слово про похід Ігоря» - твір давньої літератури. Проте його актуальність не згасає і до сьогоднішнього дня. Основною ідеєю твору є ідея соборності, єдності. Великий час землі Київської Русі знаходились у розбраті. Проте та держава буде міцною, яка має цілісність. У творі пролунала думка про те, що єдність – запорука успіху будь-якої держави.
На сьогоднішній день землі України розшматовані. Саме тому твір є актуальним і сьогодні. Якщо усі ми згуртуємось, то у єдиному пориві переможемо ворога. Окрім цього твір навчає патріотизму. І тепер не кожен усвідомлює, наскільки важливо любити свою матінку-землю. Теми, які стосуються держави, ніколи не перестають бути актуальними. Лише перед обличчям небезпеки, під час набігів половців, Ігор усвідомив важливість єдності. То ж і нам зараз, у скрутну годину, варто замислитись над цими ж питаннями.