Протягом твору кілька разів ужито фразу «Як два по два — чотири» на позна- чення того, що все зрозуміло. Чи справд складаються стосунки між ге-
роями твору? З якою метою автор багаторазово повторює цей вислів? Свою
відповідь обгрунтуйте.

Відповідь:

Кріпацькі пісні. Кріпацькі пісні співали переважно кріпаки — люди, прикріплені до земельної ділянки, без права власності на неї, результати праці цих людей собі забирав поміщик. У кріпацьких піснях ідеться про тяжке підневільне життя селян, протест проти приниження людської гідності, безправ'я людини.

У таких піснях можна простежити наростання бунтівних настроїв: від скарг і прокльонів до прямих закликів до боротьби. «Бодай пану в дворі страшно», «На панщину ходжу, ходжу», «В недільку рано» — яскраві зразки кріпацьких пісень. Протест проти кріпосництва виявлявся у різних формах, зокрема у втечі на Запоріжжя, на вільні південні степи, в Бессарабію. Оспівав народ і збройні виступи проти поневолювачів

Пояснення:

Пiсля небезпечноï дороги, пiсля

важких випробувань, сповнений радiстю, повертався назад Климко з

дорогоцiнною сiллю. I тут пiдстерегла хлопчика невблаганна смерть, як

пiдстерiгала вона на тих воєнних дорогах багатьох його ровесникiв.

Та навiть у цю судну годину Климко постає людиною, що дбає

не про себе, а про iнших. Забувши про небезпеку, вiн показує

радянському полоненому воïну, куди втiкати. Тут i скосила його

черга з нiмецького автомата: Вiн упявся пальцями в дiжурку на грудях,

тихо ойкнув i впав. А з пробитого мiшка тоненькою цiвкою потекла на

дорогу сiль.