Звичайно цілий твір я писати не буду, проте поділюся думками. бог не зможе тій, людині, котра свідомо не бажає прийняти від нього . бог насильницькими не діє, адже бог-це джерело любові. можна зробити паралель із нашим життям: батьки бажають дятям найкращого, та коли ті свідомо вибирають гірше, то ми безсилі тут щось вдіяти. людина, яка все життя йшла проти своєї совісті просто не зможе прийняти все, що їй приготовив всевишній. адже існує таке поняття: "спалена совість", насправді це поняття жахає, це фактично самогубство, і як правило, без господнього воскресіння тут нічого не вдієш.
У нашому будинку є підвал. Колись там моя мати ставила мішки з картоплею, але зараз вона ставить їх на балконі, а підвал віддали мені. Там я влаштував майстерню. Саме посередині майстерні стоять укріплені лещата. Біля стін — стелаж для інструментів, який я сам зробив, а також лавка та велике крісло. Це крісло подарував мені батько. Він у мене директор театру. Він казав, що це крісло списане, але на ньому ще можна сидіти, якщо прибити якийсь дрючок замість ніжки. Я так і зробив. - Недавно я зробив дві драбини. Одна стоїть у моїй кімнаті біля шафи, а друга й досі знаходиться в моїй майстерні.
Іноді до мене заходять друзі. Ми йдемо в мою майстерню та починаємо майструвати. У цей час моя майстерня має такий вигляд, що це занадто важко описати.
На Новий рік ми зробили саморобні іграшки для шкільної млинки. Учителям та учням вони дуже подобаються.
Іноді до мене заходять друзі. Ми йдемо в мою майстерню та починаємо майструвати. У цей час моя майстерня має такий вигляд, що це занадто важко описати.
На Новий рік ми зробили саморобні іграшки для шкільної млинки. Учителям та учням вони дуже подобаються.