Для мене гармонія людини і природи — це баланс усіх емоцій, любов до усіх людей і навкилошнього світу. Медитації, прогулянки у лісі і екологічна до природі дає нам великий спокій.
Праця над своїм духовним,ментальним, фізичним тілом, отримуваня нових знань, до природі і наблюдиння як опадае листя чи іде дощь показує магію гармонїі і заряжає енергією духовності.
Духовність іде від слова — дух. Потрібно виховувати і ростити свій дух як новий саджанець у саду. Поливати новими знаннями, дісциплінировати медитаціями от алкоголю, мату і тощо. І давати свою заботу любовью до себе і усього світу, Бога.
Природа — це танець життя і смерті, харчовий ланцюжок між тваринами і багатогранний змін емоцій (цунамі, зверження вулкана, зміни пори року, спів птахів тощо). Кожень день якісь звір охотиться на зайця,змінюється день на ніч, і уся природа остається при балансі і гармонії
Так що таке велика духовна цінність? Це гармонія між людиною і природою, любов до один одного і до підтримка. Людина прямує по стопам природи і бере приклад з неї, а природа навчає і дає нові знання ( згадаєте урок біології, або коли вчені взнали новий вид тварини, да ї коли людина змогла розбути вогонь). Я думаю це баланс між природою і людиною.
Українська література знає багатьох геніїв серед яких видатний письменник Іван Нечуй-Левицький.Напевно кожен громадянин України читав його твір "Кайдашева сім'я". Цей твір є особливим хоча б тим , що тут описане життя перших років після скасування кріпосного права.Сім'я Кайдашів не була типовою на той час , адже батьки заради кращого життя своїх дітей готові були на все. І всеж якщо говорити про тодішню етику і мораль можна сказати кожен жив по принципу моя хата скраю, адже ніхто з сусідів чи односельців не наваєився доплмогти Кайдашам.На мою думку жодної моралі не було в Марусі Кайдашихи: воюваьи з рідними дітьми , так ненавидіти невісток, та й кінець кінців оцінювати людей по майну. Більше ідей в голову не лізе вибач
Для мене гармонія людини і природи — це баланс усіх емоцій, любов до усіх людей і навкилошнього світу. Медитації, прогулянки у лісі і екологічна до природі дає нам великий спокій.
Праця над своїм духовним,ментальним, фізичним тілом, отримуваня нових знань, до природі і наблюдиння як опадае листя чи іде дощь показує магію гармонїі і заряжає енергією духовності.
Духовність іде від слова — дух. Потрібно виховувати і ростити свій дух як новий саджанець у саду. Поливати новими знаннями, дісциплінировати медитаціями от алкоголю, мату і тощо. І давати свою заботу любовью до себе і усього світу, Бога.
Природа — це танець життя і смерті, харчовий ланцюжок між тваринами і багатогранний змін емоцій (цунамі, зверження вулкана, зміни пори року, спів птахів тощо). Кожень день якісь звір охотиться на зайця,змінюється день на ніч, і уся природа остається при балансі і гармонії
Так що таке велика духовна цінність? Це гармонія між людиною і природою, любов до один одного і до підтримка. Людина прямує по стопам природи і бере приклад з неї, а природа навчає і дає нові знання ( згадаєте урок біології, або коли вчені взнали новий вид тварини, да ї коли людина змогла розбути вогонь). Я думаю це баланс між природою і людиною.
Цей твір є особливим хоча б тим , що тут описане життя перших років після скасування кріпосного права.Сім'я Кайдашів не була типовою на той час , адже батьки заради кращого життя своїх дітей готові були на все. І всеж якщо говорити про тодішню етику і мораль можна сказати кожен жив по принципу моя хата скраю, адже ніхто з сусідів чи односельців не наваєився доплмогти Кайдашам.На мою думку жодної моралі не було в Марусі Кайдашихи: воюваьи з рідними дітьми , так ненавидіти невісток, та й кінець кінців оцінювати людей по майну. Більше ідей в голову не лізе вибач