1. Які гостинці з далекої дороги привозив хлопцю дядько?
Цитата:
«...Пригірщ пряників-срібноголовців або ґроно прозорих півників на паличках, зв’язаних докупи білою ниткою, або ще щось таке».
2. Ким працював дядько?
Цитата:
«Дядько Кирило був машиністом великого паровоза».
3. Як називались будинки в яких жили залізничники?
Цитата:
«Жили вони в залізничному бараці при самісіньких коліях».
4. Що знаходить Климко на щойно викопаній грядці?
Цитата:
«Грядка була невелика, пообіч неї на межах лежали купки старого почорнілого од моху каміння — видно, хтось колись не день і не два труждався тут, щоб звільнити землю від каменю і посадить у неї якусь цеберчину картоплі».
5. Де знайшов притулок Климко після втрати дядькового житла?
Цитата:
«Климко знайшов собі притулок у невеличкій кімнатці на шахтній сортувальні, де була колись вагова».
6. Як звали друга Климка?
Зульфат Гареєв.
7. Кого зустріли друзі на базарі?
Цитата:
«І тут Климко побачив Наталю Миколаївну, вчительку свою і Зульфатову. Вона стояла з немовлям на руках, притиснувши до себе разом з немовлям трояндову, мов сто троянд, сукню»
8. Яку неохідну річ для немовляти приніс Зульфат?
Цитата:
«— Все помагать будем! — вигукнув Зульфат, зблиснувши на Наталю Миколаївну гарячими відданими очима. — А Олі я колиску принесу. У нас є. Залізна!».
9. Що збиралась виміняти на продукти Наталія Миколаївна?
Свою сукню.
10 Чий це опис?
«Був машиністом великого паровоза ФД ,... ходив із залізною скринькою у руці, зморений очима й усміхнений... . Мав шкіряний картуз з білими молоточками, від якого на лобі лишався червоний тугий пружок, що ніколи не встигав зійти до наступної зміни.»
Дядька.
11. Хто допоміг Климкові облаштувати приміщення для проживання?
Лірична героїня ділиться своїми емоціями від побаченого морського пейзажу («виглядаю у віконце: ясне небо, ясне море…»). Чудова природа – це ілюзорна країна світла («тут не чули зроду, що бува негода в світі!»). У наступних трьох строфах вона милується тишею («тиша в морі…»), спокоєм («не колишуться од вітру…») та гармонією у природі («стежечка злотиста», «з весельця щире золото спадає»). Зі шостої строфи в душі ліричної героїні виникає бажання самій сісти у човен-долю, щоб по сонячною стежкою у той край вічного проміння («попливла б я … тим шляхом»). В останній строфі вона передбачає, що шлях може бути нелегким, проте готова долати будь-які труднощі та перешкоди («не страшні для мене вітри, ні підводнії каміння») заради досягнення світлої мети.
1. Які гостинці з далекої дороги привозив хлопцю дядько?
Цитата:«...Пригірщ пряників-срібноголовців або ґроно прозорих півників на паличках, зв’язаних докупи білою ниткою, або ще щось таке».
2. Ким працював дядько?
Цитата:«Дядько Кирило був машиністом великого паровоза».
3. Як називались будинки в яких жили залізничники?
Цитата:«Жили вони в залізничному бараці при самісіньких коліях».
4. Що знаходить Климко на щойно викопаній грядці?
Цитата:«Грядка була невелика, пообіч неї на межах лежали купки старого почорнілого од моху каміння — видно, хтось колись не день і не два труждався тут, щоб звільнити землю від каменю і посадить у неї якусь цеберчину картоплі».
5. Де знайшов притулок Климко після втрати дядькового житла?
Цитата:«Климко знайшов собі притулок у невеличкій кімнатці на шахтній сортувальні, де була колись вагова».
6. Як звали друга Климка?
Зульфат Гареєв.
7. Кого зустріли друзі на базарі?
Цитата:«І тут Климко побачив Наталю Миколаївну, вчительку свою і Зульфатову. Вона стояла з немовлям на руках, притиснувши до себе разом з немовлям трояндову, мов сто троянд, сукню»
8. Яку неохідну річ для немовляти приніс Зульфат?
Цитата:«— Все помагать будем! — вигукнув Зульфат, зблиснувши на Наталю Миколаївну гарячими відданими очима. — А Олі я колиску принесу. У нас є. Залізна!».
9. Що збиралась виміняти на продукти Наталія Миколаївна?
Свою сукню.
10 Чий це опис?
«Був машиністом великого паровоза ФД ,... ходив із залізною скринькою у руці, зморений очима й усміхнений... . Мав шкіряний картуз з білими молоточками, від якого на лобі лишався червоний тугий пружок, що ніколи не встигав зійти до наступної зміни.»
Дядька.
11. Хто допоміг Климкові облаштувати приміщення для проживання?
Зульфат і шкільні друзі.
12. Який товар на базарі був найдефіцитнішим?
Сіль.
Лірична героїня ділиться своїми емоціями від побаченого морського пейзажу («виглядаю у віконце: ясне небо, ясне море…»). Чудова природа – це ілюзорна країна світла («тут не чули зроду, що бува негода в світі!»). У наступних трьох строфах вона милується тишею («тиша в морі…»), спокоєм («не колишуться од вітру…») та гармонією у природі («стежечка злотиста», «з весельця щире золото спадає»). Зі шостої строфи в душі ліричної героїні виникає бажання самій сісти у човен-долю, щоб по сонячною стежкою у той край вічного проміння («попливла б я … тим шляхом»). В останній строфі вона передбачає, що шлях може бути нелегким, проте готова долати будь-які труднощі та перешкоди («не страшні для мене вітри, ні підводнії каміння») заради досягнення світлої мети.