Ох.
План.
1. Ледачий син у батьків.
2. Втеча від кравця, шевця та коваля.
3. Задум батька віддати ледаря у найми.
4. Раптова поява Оха в лісі.
5. Наймитування сина в лісового царя.
6. Три чарівні перетворення.
7. Перший рік та невпізнаний син.
8. Другий рік та невпізнаний син.
9. Третій рік наймитування.
10. Зустріч з подорожнім.
11. Порада дідуся.
12. Кінець наймитуванням.
13. Перетворення в хорта та вигідний продаж.
14. Перетворення в сокола та вигідний продаж.
15. Перетворення в коня.
16. Знову в руках Оха.
17. Біля річки.
18. Син перекидається окунем, а Ох – щукою.
19. Гранатовий перстень у руках царівни.
20. Ох стає купцем.
21. Перстень розсипається на зернини.
22. Ох стає голубом.
23. Одна пшонина.
24. Гарний парубок.
25. Пишне весілля.
Гарна, вродлива
«Чорнобрива дівчина»
«Карі оченята. Біле личко»
Повністю віддається почуттям
«Полюбила чорнобрива козака дівчина»
«Якби знала, що покине було б не любила»
«Чуло серце недоленьку, сказати не вміло»
Щира в почуттях
«Обоє раденькі... »
«Легше, мамо, в труні лежать, ніж його побачить».
Страждає від розлуки
«Не співає — сиротою білим світом нудить»,
«Без милого сонце світить — як ворог сміється»
«Дивилася чорнобрива, сохла і мовчала»
Зневірена, засліплена горем
«Сохне вона, як квіточка»
«Тяжко мені, тяжко!»
Не має розуміння зі сторони матері, одинока
«Чи не била мати»
Ніхто не спитає: «Де ти була, що робила?»
«Чого в'янеш, моя доню?» стара не спитала»
«Мене мати хоче дати за старого заміж»
Вірність почуттям
«Не хочу я панувати, не піду я, мамо!»
Привітна, ввічлива
«Бабусенько, голубонько, серце моє, ненько»
Любляча донька
«А хто ж її головоньку буде доглядати?
«Хто догляне, розпитає, на старість
Забобонна, втратила віру, почуття обов’язку, занижена самооцінка
«Пішла вночі до ворожки»
Емоції переважають над осмисленням дійсності
«Без милого скрізь могила...»
«Скажи йому, що загину, коли не прибуде!»
Розгублена, невизначеність поступків
«Вийшла з хати — чи йти, чи ні?..»
Не бачить виходу з ситуації, безпорадна перед незгодами
«Пішла б же я утопилась жаль душу згубити... »
«Ні! Вже не вернуся!»
«Там десь милий чорнобривий співає, гуляє, а я плачу, літа трачу, його виглядаю»
Ох.
План.
1. Ледачий син у батьків.
2. Втеча від кравця, шевця та коваля.
3. Задум батька віддати ледаря у найми.
4. Раптова поява Оха в лісі.
5. Наймитування сина в лісового царя.
6. Три чарівні перетворення.
7. Перший рік та невпізнаний син.
8. Другий рік та невпізнаний син.
9. Третій рік наймитування.
10. Зустріч з подорожнім.
11. Порада дідуся.
12. Кінець наймитуванням.
13. Перетворення в хорта та вигідний продаж.
14. Перетворення в сокола та вигідний продаж.
15. Перетворення в коня.
16. Знову в руках Оха.
17. Біля річки.
18. Син перекидається окунем, а Ох – щукою.
19. Гранатовий перстень у руках царівни.
20. Ох стає купцем.
21. Перстень розсипається на зернини.
22. Ох стає голубом.
23. Одна пшонина.
24. Гарний парубок.
25. Пишне весілля.
Гарна, вродлива
«Чорнобрива дівчина»
«Карі оченята. Біле личко»
Повністю віддається почуттям
«Полюбила чорнобрива козака дівчина»
«Якби знала, що покине було б не любила»
«Чуло серце недоленьку, сказати не вміло»
Щира в почуттях
«Обоє раденькі... »
«Легше, мамо, в труні лежать, ніж його побачить».
Страждає від розлуки
«Не співає — сиротою білим світом нудить»,
«Без милого сонце світить — як ворог сміється»
«Дивилася чорнобрива, сохла і мовчала»
Зневірена, засліплена горем
«Сохне вона, як квіточка»
«Тяжко мені, тяжко!»
Не має розуміння зі сторони матері, одинока
«Чи не била мати»
Ніхто не спитає: «Де ти була, що робила?»
«Чого в'янеш, моя доню?» стара не спитала»
«Мене мати хоче дати за старого заміж»
Вірність почуттям
«Не хочу я панувати, не піду я, мамо!»
Привітна, ввічлива
«Бабусенько, голубонько, серце моє, ненько»
Любляча донька
«А хто ж її головоньку буде доглядати?
«Хто догляне, розпитає, на старість
Забобонна, втратила віру, почуття обов’язку, занижена самооцінка
«Пішла вночі до ворожки»
Емоції переважають над осмисленням дійсності
«Без милого скрізь могила...»
«Скажи йому, що загину, коли не прибуде!»
Розгублена, невизначеність поступків
«Вийшла з хати — чи йти, чи ні?..»
Не бачить виходу з ситуації, безпорадна перед незгодами
«Пішла б же я утопилась жаль душу згубити... »
«Ні! Вже не вернуся!»
«Там десь милий чорнобривий співає, гуляє, а я плачу, літа трачу, його виглядаю»