І рівень ( ).
1. Сином якого відомого українського письменника був Олег Ольжич?
а) Михайла Стельмаха;
б) Івана Франка;
в) Олександра Олеся;
г) Андрія Чайковського.
2. Що є найціннішим Божим дарунком для людини за віршем Олега Ольжича «Господь багатий нас благословив»?
а) родина;
б) життя у його найяскравіших проявах;
в) здоров’я;
г) матеріальний добробут.
3. У якому персоніфікованому образі постає радість в однойменному вірші Олени Теліги?
а) босоногої дівчинки;
б) вітрогона-хлопчини;
в) пташки;
г) квітки.
4. Який заклик звучить у вірші Олени Теліги «Сучасникам»?
а) ставати до бою за Україну;
б) не боятися своїх почуттів;
в) діяти, а не кидати слова на вітер;
г) не забувати про Бога.
5. У якому виді спорту Іван Сила вперше заявив про себе як професійний спортсмен, перемігши поліцейського Магдебуру?
а) боротьба;
б) бокс;
в) легка атлетика;
г) важка атлетика.
6. Хто з членів циркової трупи став спільником агента Фікси?
а) Мілка;
б) Фандіго;
в) Піня;
г) Пандорський.
7. Який художній засіб використаний в уривку з вірша Андрія Малишка?
…І засмучені очі хороші блакитні твої.
а) епітет;
б) метафора;
в) порівняння;
г) персоніфікація.
8. Який вірш Андрія Малишка є своєрідною присвятою людині, що робить значний внесок у формування особистості кожної людини?
а) «Пісня про рушник»;
б) «Чому, сказати, й сам не знаю…»;
в) «Вчителька»;
г) «Сучасникам».
ІІ рівень ( ).
9. Установіть відповідність між назвою вірша та уривком з нього.
1. «Захочеш – і будеш…».
2. «Пломінний день».
3. «Пісня про рушник».
4. «Чому, сказати, й сам не знаю…».
а) Дощами мита-перемита,
Дощами знесена у даль…
б) Навчишся надать блискавичність думкам
І рішенням твердість каміння.
в) Господь багатий нас благословив дарами,
Що нікому не одняти…
г) Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов’їні гаї…
д) Хочу крикнуть в далечінь безкраю
І когось на до кликать…
10. Установіть відповідність між героєм повісті Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили» та його характеристикою.
1. Міха Голий.
2. Аделія.
3. Піня.
4. Велет.
а) найсильніша людина Японії;
б) вуличний борець, якого переміг Іван;
в) власниця цирку;
г) товариш Івана, сторож у цирку;
д) карлик.
ІІІ рівень ( ).
11. Визначте ідею вірша Олени Теліги «Радість».
12. Як Іванові Силі вдалося стати професійним спортсменом та учнем доктора Брякуса?
13. У чому полягає важливість рідного дому у формуванні особистості дитини (за віршем Андрія Малишка «Чому, сказати, й сам не знаю…»)?
IV рівень ( ).
14. Напишіть твір-мініатюру на одну із запропонованих тем:
1). «Краса українського рушника» (за віршем Андрія Малишка «Пісня про рушник»).
2). «Іван Сила – утілення непереможного духу українського народу, його доброти і щирості» (за повістю Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили»).
3). «Віра у себе – шлях до успіху» (за поезією Олега Ольжича «Захочеш – і будеш…»).
4). «Потрібно дорожити кожною миттю життя» (за поезіями Олени Теліги).
Музика в моєму житті
Незбагненна влада музики над людиною. Вона примушує радіти й плакати, може до пережити горе, зняти душевний стрес, вилікувати сердечні рани.
Незбагненна влада музики над людиною. Вона примушує радіти й плакати, може до пережити горе, зняти душевний стрес, вилікувати сердечні рани.Музика — стародавній вид мистецтва, здатний об'єднувати людей, і в цьому її найбільша сила.
Я люблю музику, особливо духовну. Слухаючи її, розумієш, що тільки Боже благословення могло до композиторові створити таку красу, таку досконалість поєднання звуків, таку чистоту й гармонію.музика — це завжди зустріч з радістю польоту, з можливістю мріяти й сподіватися на здійснення своїх сподівань
З дитячих років запали в душу хлопчика народні пісні, казки, думи, легенди. А ще полюбив маленький Михайлик книжку. «Якось я швидко, самотужки, – згадував пізніше письменник , – навчився читати і вже, на мої дев’ять років, немало проковтнув добра і мотлоху, якого ще не встигли докурити в моєму селі». Та найбільше його захопили дві книжки – «Кобзар» Тараса Шевченка і «Тарас Бульба» Миколи Гоголя. Перші літери хлопчик вивів виструганою з кленової гілочки ручкою і бузиновим чорнилом.
Коли Михайлику було дев’ять років, його віддали до школи. Хлопчик на той час вмів уже читати і писати, тому його відразу прийняли до другого класу. Сім’я постійно відчувала матеріальні нестатки, жити було важко, вчитися – теж. На всю родину Стельмахів були одні чоботи, тому часто взимку батько часто носив Михайлика до школи на руках, загорнувши його у якусь теплу одежину.