Різдвяна пісня в прозі композиція

Мені здається, що старий кайдаш не досить уваги приділяв вихованню своїх синів. «він був добрий стельмах, заробляв добрі гроші, але ніяк не міг удержати їх у руках. гроші втікали до шинкаря. панщина поклала на кайдашеві свій відбиток». чимало настраждавшись, наробившись за свій вік так, що «аж шкура болить», кайдаш намагається знайти забуття в чарці. потоваришувавши з оковитою, він втрачає повагу старшого сина карпа. я думаю, що карпо, старший син кайдаша, з дитинства був грубуватим, ріс черствим, бездушним. ці риси поступово тільки набирали обертів. він був першою дитиною, мабуть, його більше пестили, пробачали грубість. коли парубкував, то теж був мовчазний, гордовитий, ніколи навіть не сміявся. «його насуплене, жовтувате лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались». після одруження та народження сина карпо ніби виріс у власних очах, відчув себе справжнім хазяїном. починає поводити себе ще більш егоїстично. він ніколи не був покірним, не змовчував батькам, під час сварки через мотовило вперше підняв на старого кайдаша руку. про його жорстокість та черствість знало все село. я погоджуюсь із тим, що батьки належним чином не займалися його вихованням, тому й мають такий результат. я не згоден із думкою, що кайдаш не займався вихованням дітей, тому що він був богомольна людина, а значить цінував свою сім’ю й доклав усіх зусиль для виховання хлопців. на мій погляд, стара кайдашиха не знаходить спільної мови зі старшим сином та невісткою, тому що на неї панщина наклала свій відбиток. замолоду вона довго служила в панів і «набралася од їх трохи панства», «до природної звичайності української селянки пристало щось вже дуже солодке, аж нудне», зовнішня пиха, облесливість у розмові. я не згоден із думкою, що у сварках винні батьки. розпалюванню ворожнечі сприяли й невістки, особливо мотря. у неї надто дріб’язкова натура. вона ладна лаятися за яйця, курей, кухоль, а наслідки всього цього жахливі — порушення етичних норм, народної моралі, бо син здіймає руку на батька, мотря вибиває кайдашисі око, карпо женеться з дрючком за матір’ю, заганяє в ставок і ладен вдарити, та зупиняється, бо «не так шкода, матері, як чобіт». джерело:   довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Твір на тему: «жінка — уособлення краси на землі, джерело добра, яке змінює світ». (за творами шевченка та іншими, вивченими у 9 класі.) тяжку долю жінок-матерів змалював у своїх творах видатний український письменник та поет т. г.шевченко. у творах «наймичка», «катерина», «марія», «сова» розповідається про жінок-матерів, які, самостійно виховуючи своїх дітей, з різних причин пережили трагедії свого життя. поема «катерина» була першим твором, в якому розповідається про тяжку долю жінки-матері. в ньому йдеться про тяжку долю матері, яка поза шлюбом народила сина від москаля, що пішов на війну і не повернувся. дівчина не знаходить підтримки своїх батьків, вона у розпачі і вирішує йти на пошуки свого коханого. але потім вона кориться своїй долі і в тяжкій душевній травмі залишає сина напризволяще, а сама топиться.катерина була слухняною дівчинкою, була надією своїх батьків. але шевченко вже бачить, яка тяжка доля чекає дівчину, про що говорить у таких рядках: «катерино, серце моє! лишенько з тобою! де ти в світі подінешсяз малим сиротою? хто спитає, привітаєбез милого в світі ? »саме така доля чекала катерину, котра одна, в злиднях, пішла шукати батька дитини, який покинув їх назавжди.твір «наймичка» став другим твором про тяжку жіночу долю. хоч долі цих жінок і відрізняються, але в чомусь вони перетинаються. в цьому творі йде мова про те, як наймичка ганна народила сина марка. про історію його народження автор нічого не розповідає, а починає оповідь вже після його появи на світ.ганна підкидає свого маленького сина до заможних селян. залишається тільки здогадуватися, чому мати йде на такий вчинок. з часом дівчина наймається в будинок до прийомних батьків своєї дитини. її очікує тяжке випробування: бачити кожен день свого сина, жити поряд з ним і робити все для того, щоб він нічого не запідозрив. для неї дуже важливим, але занадто тяжким було питання: чи зможе він її прийняти, чи не звинувачуватиме її у цьому вчинку. вона безмежно мучиться цими запитаннями, аж поки не розповідає про все своєму синові. хоч ганні і пощастило жити у добрих людей, але для матері це було тяжким випробуванням.т. г. шевченко у своїх творах створив нетиповий образ жінки-матері, і якщо його узагальнити, то ми побачимо добру, просту, красиву дівчину, гарно виховану, яка палко, але невдало закохується, має мужній характер, бажає щастя для своєї дитини і кориться своїй долі. саме такий образ жінки-матері в своїх творах розкриває нам тарас шевченко.