Тема “Блакитна дитина” – Прагнення добра і справедливості. Ідея “Блакитна дитина” – Вміння мріяти, товаришувати, відповідальність за молодших і слабших. Основна думка “Блакитна дитина” – Тонке відчуття краси і природи, її благотворного впливу на людину, вміння цінувати дружбу. Головні герої “Блакитна дитина”: Мати, Толя, Ванька, Директор школи, Федько, Домна Данилівна, Вчитель фізики Юрій Сергійович, Василь Гаврильченко, Анжеліка Михайлівна, Кім, Марія Федорівна, Михайло Семенович. Жанр: автобіографічна повість “Блакитна дитина” — це чесна, відверта, щира, весела розповідь дорослого письменника про реальне власне дитинство з його позитивом і негативом. Звісно, в повісті гармонійно поєдналися серйозне та іронічне. “Блакитна дитина” сюжет А.Дімаров написав у “Блакитній дитині” про своє дитинство. Розповідь була дуже щира, смішна й спонукаюча до осмислення життя. Блактна дитина – “янгол “, якого приводять у приклад сину автора. Але той був звичайним хлопцем, в якого була велика кількість пригод. Інколи вони були смішними, а інколи закінчувалися болісно й повчально. Бажаючи сподобатися дівчинці, Толя поліз у чужий садок, який охороняв страшний собака. Був спійманий, зраджений друзями й осоромлений. За останнє й помстився. Автор розповідає, як вони сміялися постійно з вчитиля, що заікався. Як бажали отримати хоч трохи уваги від улюбленної вчительки. А потім до й одружитися з іншим вчителем, закидавши яйцями її коханого-тракториста. А бажаючи виділитися і взявши жабку до рота, випадково проковтнув бідненьку, а потім ще довго прислухався до неї у своєму животі. Багато пригод, велика вдячність матері , вчителям – ось про що цей незабутній твір.
Блакитна дитина — це янгол, яким змалювали батька в дитинстві мати й бабуся. Насправді він був звичайним хлопцем, і в його шкільному житті було багато пригод — веселих і не дуже. Батько згадує, яким він був у віці свого сина, й краще розуміє свою дитину.
Окрім бешкетів та розваг, Толик помічає у житті важливі речі й цінує їх: вміння мріяти, товаришувати, відповідальність за молодших і слабших, прагнення до добра й справедливості, тонке відчуття краси природи, її благотворного впливу на людину, почуття гумору.
можливо підійде Музика в моєму житті. «Озветься в музиці душа – Її тривоги і бентежність, Її солодких мрій безмежність І відзвук щирого вірша…» Музика - яскравий , швидкоплинний, мінливий світ чарівних звуків… Слово «музика» прийшло до нас із Стародавньої Греції. У грецьких міфах живуть дев’ять муз – покровительок наук і мистецтв : історії, астрономії, комедії, трагедії, поезії, гімнів , танців…. За старовинними міфами сином музи епічної поезії Калліопи був славетний співець Орфей . Своїм чудовим співом він зачаровував богів, людей і навіть приборкував дикі сили природи. Мова музики складається із звуків. Звуки сплітаються в мотиви , інтонації, мелодії, і створюють в уяві слухача різноманітні картини. Таке особливе відображення життя людей в мистецтві називають - художнім образом. Музика може створювати безліч художніх образів: «намалювати» художній портрет, передати будь-який настрій , почуття і зобразити барвисті звуки природи – пташиний спів, дзюрчання струмка,лункі розкати грому … . Музика нерозривно пов’язана з багатьма видами мистецтв . Наприклад, у пісні поєднується музика і подія, опера та балет – єдність музики , слова, хореографічного , образотворчого і театрального мистецтва… . Музика не просто живе поруч з іншими видами мистецтв - вона надихає та збагачує їх : важко навіть уявити, що музика раптом зникла, наприклад , з мистецтва хореографії чи кіно … . Музику створює людина для інших людей. У кожного - своя улюблена музика, яка надихає, радує, втішає… . «… Присутніх одразу захопила глибока щирість вираження почуттів через імпровізацію, яка лилася з-під рук сліпого музиканта. Багата кольорами , гнучка й співуча, вона бігла дзвінким струменем , то здіймалась урочистим Гімном, то розтікаючись задушевним сумним наспівом. Здавалося часом : то буря лунко гримить у небесах, розкочуючись у безкінечному просторі, то лише степовий вітер дзвенить у траві , на кургані навіваючи тривожні спогади про минуле… . (В .Короленко «Сліпий музикант.») Музика – мистецтво звуків. Їх не можна побачити і торкнутися . Але, коли звуки сплітаються у чарівне диво – можна побачити музичну картину. Музику потрібно уміти слухати , розрізняти. Та не кожній людині це вдається. Одні чують її повсюди , а інші сприймають ,як вид розваги. Я захоплююсь класичною музикою. Коли її слухаєш , ніби душа летить в далечінь , а тіло - відпочиває. Люди, любіть музику! Вона прекрасна!
Тема “Блакитна дитина” – Прагнення добра і справедливості. Ідея “Блакитна дитина” – Вміння мріяти, товаришувати, відповідальність за молодших і слабших. Основна думка “Блакитна дитина” – Тонке відчуття краси і природи, її благотворного впливу на людину, вміння цінувати дружбу. Головні герої “Блакитна дитина”: Мати, Толя, Ванька, Директор школи, Федько, Домна Данилівна, Вчитель фізики Юрій Сергійович, Василь Гаврильченко, Анжеліка Михайлівна, Кім, Марія Федорівна, Михайло Семенович. Жанр: автобіографічна повість “Блакитна дитина” — це чесна, відверта, щира, весела розповідь дорослого письменника про реальне власне дитинство з його позитивом і негативом. Звісно, в повісті гармонійно поєдналися серйозне та іронічне. “Блакитна дитина” сюжет А.Дімаров написав у “Блакитній дитині” про своє дитинство. Розповідь була дуже щира, смішна й спонукаюча до осмислення життя. Блактна дитина – “янгол “, якого приводять у приклад сину автора. Але той був звичайним хлопцем, в якого була велика кількість пригод. Інколи вони були смішними, а інколи закінчувалися болісно й повчально. Бажаючи сподобатися дівчинці, Толя поліз у чужий садок, який охороняв страшний собака. Був спійманий, зраджений друзями й осоромлений. За останнє й помстився. Автор розповідає, як вони сміялися постійно з вчитиля, що заікався. Як бажали отримати хоч трохи уваги від улюбленної вчительки. А потім до й одружитися з іншим вчителем, закидавши яйцями її коханого-тракториста. А бажаючи виділитися і взявши жабку до рота, випадково проковтнув бідненьку, а потім ще довго прислухався до неї у своєму животі. Багато пригод, велика вдячність матері , вчителям – ось про що цей незабутній твір.
Блакитна дитина — це янгол, яким змалювали батька в дитинстві мати й бабуся. Насправді він був звичайним хлопцем, і в його шкільному житті було багато пригод — веселих і не дуже. Батько згадує, яким він був у віці свого сина, й краще розуміє свою дитину.
Окрім бешкетів та розваг, Толик помічає у житті важливі речі й цінує їх: вміння мріяти, товаришувати, відповідальність за молодших і слабших, прагнення до добра й справедливості, тонке відчуття краси природи, її благотворного впливу на людину, почуття гумору.
Музика - яскравий , швидкоплинний, мінливий світ чарівних звуків… Слово «музика» прийшло до нас із Стародавньої Греції. У грецьких міфах живуть дев’ять муз – покровительок наук і мистецтв : історії, астрономії, комедії, трагедії, поезії, гімнів , танців…. За старовинними міфами сином музи епічної поезії Калліопи був славетний співець Орфей . Своїм чудовим співом він зачаровував богів, людей і навіть приборкував дикі сили природи. Мова музики складається із звуків. Звуки сплітаються в мотиви , інтонації, мелодії, і створюють в уяві слухача різноманітні картини. Таке особливе відображення життя людей в мистецтві називають - художнім образом. Музика може створювати безліч художніх образів: «намалювати» художній портрет, передати будь-який настрій , почуття і зобразити барвисті звуки природи – пташиний спів, дзюрчання струмка,лункі розкати грому … .
Музика нерозривно пов’язана з багатьма видами мистецтв . Наприклад, у пісні поєднується музика і подія, опера та балет – єдність музики , слова, хореографічного , образотворчого і театрального мистецтва… . Музика не просто живе поруч з іншими видами мистецтв - вона надихає та збагачує їх : важко навіть уявити, що музика раптом зникла, наприклад , з мистецтва хореографії чи кіно … .
Музику створює людина для інших людей. У кожного - своя улюблена музика, яка надихає, радує, втішає… .
«… Присутніх одразу захопила глибока щирість вираження почуттів через імпровізацію, яка лилася з-під рук сліпого музиканта. Багата кольорами , гнучка й співуча, вона бігла дзвінким струменем , то здіймалась урочистим Гімном, то розтікаючись задушевним сумним наспівом. Здавалося часом : то буря лунко гримить у небесах, розкочуючись у безкінечному просторі, то лише степовий вітер дзвенить у траві , на кургані навіваючи тривожні спогади про минуле… . (В .Короленко «Сліпий музикант.»)
Музика – мистецтво звуків. Їх не можна побачити і торкнутися . Але, коли звуки сплітаються у чарівне диво – можна побачити музичну картину. Музику потрібно уміти слухати , розрізняти. Та не кожній людині це вдається. Одні чують її повсюди , а інші сприймають ,як вид розваги.
Я захоплююсь класичною музикою. Коли її слухаєш , ніби душа летить в далечінь , а тіло - відпочиває. Люди, любіть музику! Вона прекрасна!