1. Яке справжнє ім’я Яви? Іван. Цитата: Чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: "Я — Ваня", а вийшло "Ява", чи то "Іван" у нього так прозвучало (бо насправді його Іваном звати)
2. Що, на думку Павлуся, «усі бояться. Навіть герої»? екзамену. цитата А екзаменів усі бояться. Навіть герої.
3. Яке слово безупинно повторювали на сцені Ява та Павлуша? «Е!»
цілий розділ, який так і називається: "Е", — сказали ми з Явою
4. Який гумористичний засіб використано в уривку «мій друзяка Кукурузяка»? спотворення (слова Крузо-Кукурудзо)
5. Що із цього НЕ було засобом комічного у творі «Тореадори з Васюківки»? думки
6. Який гумористичний засіб використано в уривку «ніс був маленький, як дулька»? порівняння
Пояснення:
Окремо зупинимось на питанні Що із цього НЕ було засобом комічного у творі «Тореадори з Васюківки»?
мовлення - дуже комічна і смішна. І за рахунок використання фразеологізмів, приказок і ра рахунок спотворенняя слів (вроки, загаза, Гражданє тощо),
думки - методом виключення)))
зовнішність - ніс, як дулька, така здоровеннецька носяра.
власні назви - смішно (цуценя Собакевич, бугай Петька, цап Жора)
Кожна країна має свою пісню. Український народ вважається чи не найспівочішим у світі, а самі пісні, напевно, наймелодійнішими. Особливо нам притаманні історичні пісні, а також думи. Саме в історичних піснях ми можемо побачити зображення мужніх героїв, захисників своєї вітчизни. В Україні такими героями були козаки. Саме з часів козаччини історична пісня знайшла свого слухача. Вона передається з покоління в покоління. Цим самим зберігає самобутність і неповторність української нації. Та історична пісня відтворила не тільки історію. Вона подарувала цілу низку мужніх образів: від реально існуючих і до вигаданих народом. Це і Богдан Хмельницький, і Самійло Кішка, і козак Голота, та ще безліч різних неповторних особистостей. От, наприклад, історичні пісні «Ой, послав Бог Хмельницького» та «Чи не той хміль» оспівують неперевершеного ватажка, батька всього українського козацтва Богдана Хмельницького. Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється. Все своє життя Гетьман боровся проти польської навали. Відважно вів військо боронити рідну землю. Тому ці історичні пісні пронизані духом мужності, радості перемоги. Саме в таких піснях ми бачимо, як страждав український народ, як молив про свободу. І нарешті, через багато років, мрія кожного українця все таки здійснилась. Я вважаю, що роль таких історичних пісень у житті нашого народу є дуже важливою. Це наш внутрішній світ, наша самобутність, без якої ми не назвемося українцями
Відповідь:
1. Яке справжнє ім’я Яви? Іван. Цитата: Чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: "Я — Ваня", а вийшло "Ява", чи то "Іван" у нього так прозвучало (бо насправді його Іваном звати)
2. Що, на думку Павлуся, «усі бояться. Навіть герої»? екзамену. цитата А екзаменів усі бояться. Навіть герої.
3. Яке слово безупинно повторювали на сцені Ява та Павлуша? «Е!»
цілий розділ, який так і називається: "Е", — сказали ми з Явою
4. Який гумористичний засіб використано в уривку «мій друзяка Кукурузяка»? спотворення (слова Крузо-Кукурудзо)
5. Що із цього НЕ було засобом комічного у творі «Тореадори з Васюківки»? думки
6. Який гумористичний засіб використано в уривку «ніс був маленький, як дулька»? порівняння
Пояснення:
Окремо зупинимось на питанні Що із цього НЕ було засобом комічного у творі «Тореадори з Васюківки»?
мовлення - дуже комічна і смішна. І за рахунок використання фразеологізмів, приказок і ра рахунок спотворенняя слів (вроки, загаза, Гражданє тощо),
думки - методом виключення)))
зовнішність - ніс, як дулька, така здоровеннецька носяра.
власні назви - смішно (цуценя Собакевич, бугай Петька, цап Жора)
Кожна країна має свою пісню. Український народ вважається чи не найспівочішим у світі, а самі пісні, напевно, наймелодійнішими. Особливо нам притаманні історичні пісні, а також думи. Саме в історичних піснях ми можемо побачити зображення мужніх героїв, захисників своєї вітчизни. В Україні такими героями були козаки. Саме з часів козаччини історична пісня знайшла свого слухача. Вона передається з покоління в покоління. Цим самим зберігає самобутність і неповторність української нації. Та історична пісня відтворила не тільки історію. Вона подарувала цілу низку мужніх образів: від реально існуючих і до вигаданих народом. Це і Богдан Хмельницький, і Самійло Кішка, і козак Голота, та ще безліч різних неповторних особистостей. От, наприклад, історичні пісні «Ой, послав Бог Хмельницького» та «Чи не той хміль» оспівують неперевершеного ватажка, батька всього українського козацтва Богдана Хмельницького. Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється. Все своє життя Гетьман боровся проти польської навали. Відважно вів військо боронити рідну землю. Тому ці історичні пісні пронизані духом мужності, радості перемоги. Саме в таких піснях ми бачимо, як страждав український народ, як молив про свободу. І нарешті, через багато років, мрія кожного українця все таки здійснилась. Я вважаю, що роль таких історичних пісень у житті нашого народу є дуже важливою. Це наш внутрішній світ, наша самобутність, без якої ми не назвемося українцями