Сибирский хаски – самая компактная, легкая и быстрая северная порода собак. Максимальная высота в холке представителей породы – 60 см, а вес – 28 кг.
Корпус сибирских хаски средней компактности, спина прямая и крепкая, грудь умеренно широкая, глубокая, сильная, поясница крепкая, круп слегка скошенный. Конечности сильные, лапы компактные, овальной формы. Шея средней длины, выпуклая. Голова средних размеров со слегка закругленным в верхней части теменем. Морда средней длины, переход ото лба к морде выражен. Глаза чуть косо посажены, миндалевидной формы. Могут быть коричневыми или голубыми, а также два глаза могут быть разного цвета. Уши стоячие, треугольной формы, среднего размера. Хвост в активном состоянии приобретает форму серпа, в состоянии покоя держится опущенным.
Шерсть хаски средней длины, очень густая, плотная, не жёсткая, с развитым подшерстком. Палитра окраса разнообразна: от чисто-белого до черного, возможны отметины на туловище и рисунки на голове.
Як мало довкола нас останнім часом доброти і справедливості. І як завжди хочеться, щоб добро пе-ремогло зло. І як прикро, коли ці бажання не здійснюються. Але якщо у справжньому житті інколи ми не в силі змінити перебіг подій, то у світі придуманих автором героїв це цілком ймовірно.
Візьмемо за приклад чудовий твір В.Винниченка «Федько-халамидник». І допишемо йому власне продовження.
«Цього чижика Толя сказав Федьковій матері віддати йому, бо він його виграв у Федька.. Після похорону Федька його вбиті горем батьки пригощали у дворі всіх цукерками і маленькими пиріжечка-ми. Толя з чижиком в цей час вийшов на поріг. Нехай хлопці бачать – він таки чесно виграв цей чижик у Федька.
- Візьміть на спомин душі нашого синочка. Нехай йому там буде солодко… – шелестіла сухими гу-бами згорьована Федькова мати. – Хоч і був він неслухом, але душа його була чиста.
- Візьми, Толю, і ти пиріжечок – звернулася Федькова мати до хлопця. - І вибач його, дитино. Може то він так нехотячи пхнув на ту кляту крижину…
- Але Федько Толю не штовхав на лід – раптом озвався Стьопка.
Батько Федька, який сидів на лавці, безсило опустивши руки, піднявся.
- Як не штовхав ??? А хто ж його тоді штовхнув ??
Хлопців ніби прорвало – вони всі нараз загомоніли, перебиваючи один одного. Вони розповідали Федьковим батькам про те, як Толя сам напросився до них до гурту, як він підбив Федька на спір, як ловко Федько перейшов по крижинах через річку, аж дух захоплювало, як вони і не помітили, коли Толя сам ступив на крижину, як Толя розгубився і почав плакати, як ніхто не міг йому до а Федько таки наважився і врятував Толю. Мати Федька вже давно перестала втирати сльози, що текли по її впалих і почорнілих щоках. В очах батька Федька розливався океан розпачу і болі.
- Візьми, сину, пиріжечок. І чижик нехай у тебе залишається – звернулася ще раз мати Федька до Толі.
Але той блідий і зляканий дивився з ганку кудись поверх голів. Всі обернулися на той погляд. За спиною у друзів Федька і його батьків стояв приголомшений батько Толі.
Сибирский хаски – самая компактная, легкая и быстрая северная порода собак. Максимальная высота в холке представителей породы – 60 см, а вес – 28 кг.
Корпус сибирских хаски средней компактности, спина прямая и крепкая, грудь умеренно широкая, глубокая, сильная, поясница крепкая, круп слегка скошенный. Конечности сильные, лапы компактные, овальной формы. Шея средней длины, выпуклая. Голова средних размеров со слегка закругленным в верхней части теменем. Морда средней длины, переход ото лба к морде выражен. Глаза чуть косо посажены, миндалевидной формы. Могут быть коричневыми или голубыми, а также два глаза могут быть разного цвета. Уши стоячие, треугольной формы, среднего размера. Хвост в активном состоянии приобретает форму серпа, в состоянии покоя держится опущенным.
Шерсть хаски средней длины, очень густая, плотная, не жёсткая, с развитым подшерстком. Палитра окраса разнообразна: от чисто-белого до черного, возможны отметины на туловище и рисунки на голове.
Відповідь:
Як мало довкола нас останнім часом доброти і справедливості. І як завжди хочеться, щоб добро пе-ремогло зло. І як прикро, коли ці бажання не здійснюються. Але якщо у справжньому житті інколи ми не в силі змінити перебіг подій, то у світі придуманих автором героїв це цілком ймовірно.
Візьмемо за приклад чудовий твір В.Винниченка «Федько-халамидник». І допишемо йому власне продовження.
«Цього чижика Толя сказав Федьковій матері віддати йому, бо він його виграв у Федька.. Після похорону Федька його вбиті горем батьки пригощали у дворі всіх цукерками і маленькими пиріжечка-ми. Толя з чижиком в цей час вийшов на поріг. Нехай хлопці бачать – він таки чесно виграв цей чижик у Федька.
- Візьміть на спомин душі нашого синочка. Нехай йому там буде солодко… – шелестіла сухими гу-бами згорьована Федькова мати. – Хоч і був він неслухом, але душа його була чиста.
- Візьми, Толю, і ти пиріжечок – звернулася Федькова мати до хлопця. - І вибач його, дитино. Може то він так нехотячи пхнув на ту кляту крижину…
- Але Федько Толю не штовхав на лід – раптом озвався Стьопка.
Батько Федька, який сидів на лавці, безсило опустивши руки, піднявся.
- Як не штовхав ??? А хто ж його тоді штовхнув ??
Хлопців ніби прорвало – вони всі нараз загомоніли, перебиваючи один одного. Вони розповідали Федьковим батькам про те, як Толя сам напросився до них до гурту, як він підбив Федька на спір, як ловко Федько перейшов по крижинах через річку, аж дух захоплювало, як вони і не помітили, коли Толя сам ступив на крижину, як Толя розгубився і почав плакати, як ніхто не міг йому до а Федько таки наважився і врятував Толю. Мати Федька вже давно перестала втирати сльози, що текли по її впалих і почорнілих щоках. В очах батька Федька розливався океан розпачу і болі.
- Візьми, сину, пиріжечок. І чижик нехай у тебе залишається – звернулася ще раз мати Федька до Толі.
Але той блідий і зляканий дивився з ганку кудись поверх голів. Всі обернулися на той погляд. За спиною у друзів Федька і його батьків стояв приголомшений батько Толі.
Пояснення: