РМ № 20. Контрольний письмовий докладний переказ тексту за планом.
Нижче розміщений аудіозапис тексту для самостійної роботи над переказом.
Пропоную текст "Бібліотека Ярослава Мудрого",
спробувати переказати його усно за планом,
✍️ а потім - написати докладний переказ. Бажаю успіхів!
Славетну сторінку в історії української культури
відкрив Семен Гулак-Артемовський як композитор,
оперний співак (баритон) і драматург, творець першої
української опери. Семен Степанович ГулакАртемовський народився 4 лютого 1813 р. в сім'ї
священика у містечку Городище колишньої Київської
губернії (нині – Черкаська обл.), де у 1966 р. створено
меморіальний музей уславленого музиканта. Дядько
композитора – Петро Гулак-Артемовський – відомий
український письменник. Майбутній композитор навчався
спочатку в Київському духовному училищі, потім у
Київській духовній семінарії, був кращим її співаком.
Після закінчення семінарії співав у київському митрополичому хорі у
Софійському соборі та Михайлівському Золотоверхому монастирі.
У 1836 р. у житті С. Гулака-Артемовського трапилась важлива подія, яка
визначила його подальшу долю. Його спів почув й оцінив російський
композитор Михайло Глінка та запросив юнака до Петербурга, де на той час
формувалася придворна хорова капела, капельмейстером якої був Михайло
Іванович. Гулак-Артемовський відразу поїхав до Петербурга, а Глінка
затримався, відвідуючи заможні шляхетні українські родини. Проте вакансії у
хорі були заповнені, і С. Гулак-Артемовський залишився в чужому місті без
роботи і грошей. Але з того часу М. Глінка не переставав опікуватись долею
Гулака-Артемовського. Повернувшись до Петербурга, Михайло Іванович
допоміг юнакові, поселив у себе на квартирі, почав активно його готувати до
сценічної діяльності. Заняття з уславленим композитором мали величезне
значення у вокальній підготовці юнака. Він часто співав на музичних вечорах у
Глінки, чаруючи їхніх відвідувачів тембром, свіжістю і силою свого голоса
12 листопада о 18:00 у київській книгарні «Є» (вул. Лисенка, 3) відбудеться зустріч із лідером кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим та письменниками братами Капрановими«Українці – кримські татари: дві мови – одна історія». Зустріч відбудеться у рамках презентації книги «Мальована історія Незалежності України».
«Мальована історія Незалежності України» – це короткий (80 сторінок), логічний і зрозумілий виклад історичних подій, які зв’язують єдиною ниткою розвиток державності, починаючи від трипільських та кіммерійських племен аж до 1991 року. Вона об’єднує в одне ціле історію всіх українських земель – від Закарпаття та Галичини до Слобожанщини та Криму.
У цій книзі перше в українській історичній публіцистиці історію Криму та кримськотатарського народу подано невід’ємно від історії решти українських земель, а історію кримськотатарської державності разом з історією державності української.
Сьогодні у школах часто розповідають, що кримські татари завжди були ворогами українців, робили набіги і брали ясир. Просто як за Сталіна: народ-зрадник! Незалежна Україна не може будуватися на ідеології, яка є ворожою щодо частини народу. А отже спільна історія українців, кримських татар, гагаузів, караїмів, греків, євреїв – усіх народів, що творять сьогодні українську державу – необхідність номер один.
«Мальовану історію Незалежності України» Братів Капранових висунуто на Шевченківську премію.
Вхід вільний.