Робота з текстами (обов'язково проаналізувати всі пам'ятки)
1. „Перемишльська купча” 1359 р. (у посібнику: Безпалько О. П. Збірник вправ з історичної граматики української мови / О. П. Безпалько, О. М. Маштабей, Б, А. Шарпило. - К. : Рад. шк., 1958. - С. 37; у посібнику: Блик О.П. Історія української літературної мови. Практичні заняття / О. П. Блик. - К. : Вища шк., 1987. - С. 59)
2. Пересопницьке Євангеліє (у посібнику: Бабич Н. Д. Історія української літературної мови : практичний курс / Н. Д. Бабич. - Л. : Світ, 1993. - С. 44 - 45 (впр. 22(І); С. 45 - 46 (впр. 23(І); у посібнику: Безпалько О. П. Збірник вправ з історичної граматики української мови / О. П. Безпалько, О. М. Маштабей, Б, А. Шарпило. - К. : Рад. шк., 1958. - С. 94 - 95).
3. Уривки з творів І. Вишенського (у посібнику: Бабич Н. Д. Історія української літературної мови : практичний курс / Н. Д. Бабич. - Л. : Світ, 1993. - С. 53 - 55 (впр. 27); у посібнику: Блик О.П. Історія української літературної мови. Практичні заняття / О. П. Блик. - К. : Вища шк., 1987. - С. 82 - 83.
Оптимізм важливий у житті кожної людини. Не можна допускати, щоб у серці поселилося сумнів. Шлях воно буває там тимчасово, з цим не посперечаєшся, але жити в серці повинна впевненість у кращому майбутньому. Оптимізм - це позитивний погляд в майбутнє, виправдувальний - у минуле, і сприйнятливий - в сьогодення.
Т.е. людина, що являє оптимістом, вірить у те, що все буде досить добре і може бути навіть краще, ніж просто добре. Приклад: водій-оптиміст розуміє, що аварії не уникнути, але вірить, що залишиться живий і ніхто і ніщо не постраждає.
Він знає: те, що сталося, могло бути й гірше, але все набагато краще. Приклад: при тій же ситуації, якщо розбилася машина, оптиміст розуміє, що могли постраждати і люди, але цього не сталося; а якщо постраждали люди, то могли постраждати й інші, але не все так погано.
Оптиміст розуміє, що те, що відбувається не змінити, і це потрібно приймати так, як є. Наприклад: на шляху та ж сама аварія, і її потрібно прийняти, тому уникнути не вдасться, тут не вийде заплакати і все змінити, залишається лише сподіватися, що все буде добре.
Так що оптимістом може бути кожен, якщо у вашому серці часто поселяється сумніви і страх, боріться з ними, виганяйте і сподівайтеся на краще, що чекає вас і ваших близьких попереду.
«причи́нна» — романтична тараса шевченка, написана орієнтовно в 1837 році в петербурзі, один з ранніх творів поета.
датується орієнтовно на підставі свідчень шевченка в автобіографії (де він називає «причинну» серед ранніх своїх творів) та на допиті в iii відділі у справі кирило-мефодіївського братства 21 квітня 1847 року (під час якого поет зазначив, що почав писати вірші 1837), а також на підставі повідомлення євгена гребінки в листі догригорія квітки-основ'яненка від 18 листопада 1838 року про передачу шевченком творів для публікації в альманасі «ластівка».
автограф невідомий. найраніший повний текст, що дійшов до сьогодні, — першодрук в альманасі «ластівка».
«причинна» — один із ранніх творів шевченка, написаний ще до його викупу з кріпацтва. в автобіографії поет зазначив, що перші вірші складалися ним у петербурзі влітньому саду і що з численних ранніх своїх спроб він згодом опублікував тільки «причинна»:
«у цьому саду і в той же час почав він[1]робити етюди у віршованому мистецтві; з багаточисельних спроб він згодом надрукував лише одну «причинна»[2].як свідчить запис аполлона мокрицького у щоденнику, 31 березня 1837 року він показував вірш шевченка карлу брюллову та віктору григоровичу:
«показав його вірш, яким брюллов був надзвичайно задоволений, і, побачивши з оного думки і почуття молодої людини, зважився витягати його з кріпосного стану»[5].