1." Відколи Івана Дідуха запам`ятали в селі газдою, відтоді він мав усе лише одного коня і малий візок із дубовим дишлем". 2."А ще Івана кликали у селі "Передоманим".Мав у поясі хибу, бо все ходив схилений, як би два залізні краки стягали тулуб до ніг" 3. "Ще Івана знали в селі з того, що до церкви ходив лише раз у рік, на Великдень, і що курей зацірував"
Взгалі він дуже любив своє село і особливо свій горб, що дістався йому у спадок. вІн все життя робив на ньому і ніколи б не пішов, якби не сини і жінка. Він вважав свій горб своєю домівкою.
Відповідь:На слова Андрія Малишка написано чимало пісень, що стали загальнонародними та уславили поета. Його поезія – глибока, натхненна і дуже щира. Поет у кожному зі своїх рядків переживає те, про що розповідає. Для віршів Андрія Малишка характерна ліричність, емоційність та експресивність, прозорість змісту, і, особливо, музикальність. Музичність та витонченість поезіїї досягається використанням різних тропів. Так, для більшої милозвучності, автор використовує засоби емоційної фонетики (анафори, епіфори, алітерації, асонанси, повтори). Наприклад, у вірші, що став піснею «Вчителька», знаходимо повтор слів «летять-летять», повтор звертання «вчителько моя, зоре світова». Такі повтори створюють атмосферу пісні, до її легшому усвідомленню, запам’ятовуванню. Також знаходимо чимало речень з різною інтонацією: «Раднице моя на Вкраїні милій!», «Де тебе питать», які надають твору емоційності. Поєднання особливих інтонацій, щемливих сюжетів, близьких для людства тем з великим успіхом зробили твори Андрія Малишка дійсно народними. І саме завдяки особливому поетичному таланту автора, пісні «Стежина», «Київський вальс», «Вчителька» та багато інших навіки будуть у наших душах, залишаючи легкий присмак ностальгії.
2."А ще Івана кликали у селі "Передоманим".Мав у поясі хибу, бо все ходив схилений, як би два залізні краки стягали тулуб до ніг"
3. "Ще Івана знали в селі з того, що до церкви ходив лише раз у рік, на Великдень, і що курей зацірував"
Взгалі він дуже любив своє село і особливо свій горб, що дістався йому у спадок. вІн все життя робив на ньому і ніколи б не пішов, якби не сини і жінка. Він вважав свій горб своєю домівкою.
Відповідь:На слова Андрія Малишка написано чимало пісень, що стали загальнонародними та уславили поета. Його поезія – глибока, натхненна і дуже щира. Поет у кожному зі своїх рядків переживає те, про що розповідає. Для віршів Андрія Малишка характерна ліричність, емоційність та експресивність, прозорість змісту, і, особливо, музикальність. Музичність та витонченість поезіїї досягається використанням різних тропів. Так, для більшої милозвучності, автор використовує засоби емоційної фонетики (анафори, епіфори, алітерації, асонанси, повтори). Наприклад, у вірші, що став піснею «Вчителька», знаходимо повтор слів «летять-летять», повтор звертання «вчителько моя, зоре світова». Такі повтори створюють атмосферу пісні, до її легшому усвідомленню, запам’ятовуванню. Також знаходимо чимало речень з різною інтонацією: «Раднице моя на Вкраїні милій!», «Де тебе питать», які надають твору емоційності. Поєднання особливих інтонацій, щемливих сюжетів, близьких для людства тем з великим успіхом зробили твори Андрія Малишка дійсно народними. І саме завдяки особливому поетичному таланту автора, пісні «Стежина», «Київський вальс», «Вчителька» та багато інших навіки будуть у наших душах, залишаючи легкий присмак ностальгії.
Пояснення: якось так