Зараз реклама оточує нас на кожному кроці. У метро, автобусі, по дорозі в магазин. Ми беремо в руці смартфон, заходимо в інтернет, а там знову рекламні заклики. Виробники активно просувають свій товар в маси завдяки рекламі. Напевно, коли в світі з’явився найперший продавець, з’явилася і перша примітивна реклама.
Сьогодні реклама – це не тільки двигун прогресу, але іб заробити чималі гроші. Навіть в газетах і журналах реклама стала займати більше місця, ніж «корисний» друкований текст. Стає сумно і прикро, коли в надії купити цікавий журнал / газету, п’ятдесят відсотків ми платимо за непотрібну нам рекламу. Але і реклама по ТБ не відстає. Нав’язливість деяких роликів поступово починає дратувати, хочеться швидше перемкнути канал або зовсім вимкнути телевізор.
Звичайно, не весь світ піару і реклами такий поганий. Наприклад, в Каннах щорічно проводять фестиваль кращих рекламних роликів, зібраних з усіх куточків світу. Особисто мені дуже подобається реклама парфумерії. Часто вона виглядають як трейлер до дуже крутому фільму, а не ролик для просування товару. Непогані і гумористично відео з людським дубляжем тварин, що рекламують собачий / котячий корм.
Всесильний магнат Потоцький знущався не лише з селян, а й з небагатих шляхтичів. Особливо ненавидів євреїв. Дав одному чужому гріш і наказав кукати на дереві, а тоді вистрілив, сказав, що думав, що то зозуля. А щоби інший пан не злився, навантажив цілий віз своїми євреями та й відіслав до нього. Коли йому сподобалася одна непокірна селянка, спочатку наказав намалювати її портрет, а тоді вбив, щоби не дісталася нікому.
У володіннях Потоцького жив небагатий шляхтич Кондратович. Економ вигнав його з власної землі. Кондратович пішов шукати правди у Потоцького. При зустрічі вельможний магнат спитав, чи має шляхтич голку. Голки не було. Тоді Потоцький показав, що у нього на рукаві завжди є голка з ниткою, і наказав відшмагати шляхтича. Кондратович вирішив відомстити. Родич розповів йому, що Потоцький щотижня в одязі жебрака ходить до віддаленої каплички молитися. Кондратович підстеріг його, вдав, що не впізнає, й спитав, чи той має голку. Голки тоді при графові не було. Кондратович шмагав його й приказував, що так його вчив сам вельможний Потоцький.
Наступного дня Кондратовича покликали до графа, і Потоцький його нагородив. Повернувшись до свого дому, Кондратович так само покарав економа, бо у нього теж не було голки. Коли економ прийшов скаржитися до Потоцького, той наказав заплатити Кондратовичу, бо він хороший учень.
Так Кондратович покарав не одного посіпаку, кожного разу кажучи, що то його вчив сам Потоцький.
Відповідь:
Зараз реклама оточує нас на кожному кроці. У метро, автобусі, по дорозі в магазин. Ми беремо в руці смартфон, заходимо в інтернет, а там знову рекламні заклики. Виробники активно просувають свій товар в маси завдяки рекламі. Напевно, коли в світі з’явився найперший продавець, з’явилася і перша примітивна реклама.
Сьогодні реклама – це не тільки двигун прогресу, але іб заробити чималі гроші. Навіть в газетах і журналах реклама стала займати більше місця, ніж «корисний» друкований текст. Стає сумно і прикро, коли в надії купити цікавий журнал / газету, п’ятдесят відсотків ми платимо за непотрібну нам рекламу. Але і реклама по ТБ не відстає. Нав’язливість деяких роликів поступово починає дратувати, хочеться швидше перемкнути канал або зовсім вимкнути телевізор.
Звичайно, не весь світ піару і реклами такий поганий. Наприклад, в Каннах щорічно проводять фестиваль кращих рекламних роликів, зібраних з усіх куточків світу. Особисто мені дуже подобається реклама парфумерії. Часто вона виглядають як трейлер до дуже крутому фільму, а не ролик для просування товару. Непогані і гумористично відео з людським дубляжем тварин, що рекламують собачий / котячий корм.
Пояснення:
Всесильний магнат Потоцький знущався не лише з селян, а й з небагатих шляхтичів. Особливо ненавидів євреїв. Дав одному чужому гріш і наказав кукати на дереві, а тоді вистрілив, сказав, що думав, що то зозуля. А щоби інший пан не злився, навантажив цілий віз своїми євреями та й відіслав до нього. Коли йому сподобалася одна непокірна селянка, спочатку наказав намалювати її портрет, а тоді вбив, щоби не дісталася нікому.
У володіннях Потоцького жив небагатий шляхтич Кондратович. Економ вигнав його з власної землі. Кондратович пішов шукати правди у Потоцького. При зустрічі вельможний магнат спитав, чи має шляхтич голку. Голки не було. Тоді Потоцький показав, що у нього на рукаві завжди є голка з ниткою, і наказав відшмагати шляхтича. Кондратович вирішив відомстити. Родич розповів йому, що Потоцький щотижня в одязі жебрака ходить до віддаленої каплички молитися. Кондратович підстеріг його, вдав, що не впізнає, й спитав, чи той має голку. Голки тоді при графові не було. Кондратович шмагав його й приказував, що так його вчив сам вельможний Потоцький.
Наступного дня Кондратовича покликали до графа, і Потоцький його нагородив. Повернувшись до свого дому, Кондратович так само покарав економа, бо у нього теж не було голки. Коли економ прийшов скаржитися до Потоцького, той наказав заплатити Кондратовичу, бо він хороший учень.
Так Кондратович покарав не одного посіпаку, кожного разу кажучи, що то його вчив сам Потоцький.
Объяснение: