Розкажіть про зміни, які відбулися з Климом Джурою протягом усієї повісті Лесі Ворониної «Таємне товариство боягузів, або засіб від переляку №9» Я В ВАС ВЕРЮ!!

Максим ґудзь — це ще один яскравий тип трагічної особистості, «пропащої сили». у дитинстві та юності мав лицарські задатки, прагнув волі, свободи, і, якби не було зруйновано запорозьку січ, став би чи не першим в ній. привабливо, із симпатією письменник змальовує максима в молодості. він був щедро обдарований, відважний, кмітливий, розумний. свою волелюбну та круту вдачу успадкував від діда. дід його, запорозький козак мирон ґудзь, вклав у серце онукові думки про волю і людську справедливість. душа максима рвалася до енергійного діла, на широкий простір. у його крові кипіла воля, прищеплена його славним козацьким родом. але замість сили і відваги у його серці оселилось зло: у бійці максим міг скалічити товариша, пустив покритками кількох дівчат, а згодом почав красти і пиячити» аж доки не став отаманом банди. безумовно, негативний відбиток наклало на його вдачу перебування в москалях. максим страждав від безглуздої служби-муштри. коли йому потрапила до рук «граматка», самотужки опанував азбуку і навчився по церковних книжках читати. горілка, до якої максим звик, вимагала грошей, і він не соромиться грабувати людей, оббирати солдатів. на прикладі життя максима панас мирний показав, як служба в царській армії нівечить людські душі. всякими максим збагачується і повертається в село через тридцять років з грошима та «заслугами», з жінкою та донькою. в пісках він звив злодійське гніздо, став ватажком зграї злочинців, до складу якої входив і чщка. так вольова, порядна людини перетворилась на вбивцю. максимів хутір стає пристановищем грабіжників. морально зіпсований солдатчиною, максим живе єдиною пристрастю — збагаченням. про людську подобу нагадувала лише любов максима до доньки.

1)Народився 24 грудня 1876 року в містечку Новий Буг на Миколаївщині у селянській родині.

2)закінчив двокласну школу; в 1895 році закінчив Новобузьку учительську семінарію)

3)учителем

4)редактором в Києві, а потім у театрі М.Садовського.

5)Закарпатті (Ужгород)

6)для дітей

7)«Маленький горбань» та інші оповідання» 1912

8)7 лютого 1940 р.; поховали його на Ольшанському цвинтарі у Празі

9)педагог, митець, дитячий письменник, укладач книг

10)понад 30 книг: поезія, проза, драматургія

11)добру й справедливості, милосердю й гуманізму, здатності співчувати та переживати, оспівують дружбу.