У кожної людини ставлення до грошей різне. Це може залежати від того, який стан у неї - бідний чи багатий. У творі "Сто тисяч" головною проблематикою є велика залежність людини від грошей. Головний герой так прагнув розбагатіти та показати іншим, який він має статус, що забув про людські цінності та приорітети. Грошова дурість потьмарила йому очі, тому він залишився, у прямому сенсі, з білими паперцями. З цього можна зробити висновок, що до грошей треба ставитись дуже обережно, а не розтринькувати їх направо і наліво. Гроші для людини - зло чи добро, залежить від неї самої, від її прагнень та бажань.
У творі "Сто тисяч" розкрито багато проблематик, які пов'язані з грішми. Головний герой - Герасим Калитка та його кум Савка, дуже прагнули збагатіти та поповнити свої статки, щоб показати іншим, які вони багаті. Саме через це породжується бездуховність у головного героя. У людини покладено два початки: матеріальність та духовність. Герасим бачив перед собою тільки матеріальність, забезпеченість у житті, одним словом - гроші. Через це він навіть забув про мораль, духовність, зневажав свою жінку. Він тільки і робив, що шукав б стати багатшим. Калитка повністю став цинічним, егоїстичним, нездатним до співчуття.
Він пішов на злочин, щоб стати більш матеріально забезпеченим, що зіграло із ним злий жарт - замість "ста тисяч справжніх купюр", він отримав сто тисяч білих паперців. Та й навіть ця "помста" не повертає до Герасима його духовність, яку він викинув із свого життя, як непотріб. У кінці твору він говорить: "Краще смерть, нiж така потеря", що й ставить крапку про моральні цінності головного героя.
У кожної людини ставлення до грошей різне. Це може залежати від того, який стан у неї - бідний чи багатий. У творі "Сто тисяч" головною проблематикою є велика залежність людини від грошей. Головний герой так прагнув розбагатіти та показати іншим, який він має статус, що забув про людські цінності та приорітети. Грошова дурість потьмарила йому очі, тому він залишився, у прямому сенсі, з білими паперцями. З цього можна зробити висновок, що до грошей треба ставитись дуже обережно, а не розтринькувати їх направо і наліво. Гроші для людини - зло чи добро, залежить від неї самої, від її прагнень та бажань.
У творі "Сто тисяч" розкрито багато проблематик, які пов'язані з грішми. Головний герой - Герасим Калитка та його кум Савка, дуже прагнули збагатіти та поповнити свої статки, щоб показати іншим, які вони багаті. Саме через це породжується бездуховність у головного героя. У людини покладено два початки: матеріальність та духовність. Герасим бачив перед собою тільки матеріальність, забезпеченість у житті, одним словом - гроші. Через це він навіть забув про мораль, духовність, зневажав свою жінку. Він тільки і робив, що шукав б стати багатшим. Калитка повністю став цинічним, егоїстичним, нездатним до співчуття.
Він пішов на злочин, щоб стати більш матеріально забезпеченим, що зіграло із ним злий жарт - замість "ста тисяч справжніх купюр", він отримав сто тисяч білих паперців. Та й навіть ця "помста" не повертає до Герасима його духовність, яку він викинув із свого життя, як непотріб. У кінці твору він говорить: "Краще смерть, нiж така потеря", що й ставить крапку про моральні цінності головного героя.