Фантазії зими . Тільки прокинулася зранку – і відразу до вікна. А там дерева «зацвіли»! Клени, берези, горіхи, калина – все вкрилася пухнастим снігом. Він такий сліпучо-білий, переливається на яскравому сонечку. Ось і прийшла зима, моє улюблене час року. Ну чому я її так люблю? Чому завжди так чекаю з нетерпінням? Так просто подивіться у вікно – там так красиво! Мені подобається ясна морозна погода. І падає сніг. А на вікнах з'являються різноманітні візерунки. А піди у двір... Маленькі зірочки-сніжинки, повільно сідають на ніс, лоб, ніби шлють мені свої привіти, та повідомляють, що нарешті прийшла зима. Здається, що ти потрапив у зимову казку. Сніжинки мають найрізноманітнішу форму. Ось на рукав курточки опустилася одна. Вона так прекрасна, так незвичайна. Я милуюсь її красою. Шестикутна пухнаста красуня потихеньку тане. Але на душі залишається почуття моєї причетності до природи... А білі сніжинки все летять і летять з каламутного неба, вкривають всю землю білим покривалом, захищаючи її від холодних морозів. А ще дуже хороша частина зими це новорічні свята. Такі прекрасні моменти я буду пам'ятати навіть коли стану дорослою. У січні ми відзначаємо найцікавіші свята - Новий рік і Різдво. В цей час збираються всі близькі і друзі, а мама готує смачні страви. Мені подобається, коли під час зимових свят у всіх вікнах квартир миготять різнокольорові лампочки. Найприємніше – це дарувати і отримувати подарунки. У нас це ціла кампанія. Вся квартира в різнокольорових яскравих обгортках, бантики, листівки і мішура. Сама атмосфера просякнута любов'ю до найрідніших.Раніше я вірила, що подарунки приносить Дід Мороз, і писала йому листи. Однак і отримувати подарунки від батьків дуже цікаво! А ще нас дітей чекає багато розваг – катання на санках, лижах, ковзанах, ліплення сніговиків, поєдинки зі сніжками. Взимку ніколи не хочеться сидіти вдома. Люблю зиму з її чарівністю, непостійністю, веселими іграми, новорічними святами Сонце вже зайшло, вдома тепло і затишно, а по небу, не кваплячись пливе місяць. Сніг знову заблищав срібним світлом. Зірки по черзі спалахують на ясному нічному небі. Озирнувшись навколо, захоплює дух і дивуєшся красу зимової природи. Ніби знаходишся в зимовій казці. Це прекрасна пора року!
По степу на коні Вітрику мчав найвідоміший розвідник Пилип на прізвисько Швайко, яке він отримав за те, що як швайка впивався в татар, вбивав і тікав. Він був поранений та все одно зумів вбити головного бея в діброві і знову зникнути. Далі йде розповідь про село Воронівку і її жителів сироти Грицика, його найкращого друга Санько та його матері тітці Мокрині, що була дужча за чоловіків, старого і поважного козака діда Кібчика та його онука Демко на прізвисько Дурна Сила. Тутешній староста пан Кобильський, почувши про можливий набіг татар, вирішив підготуватися і подався до Воронівки за новими челядниками, збіжжям. Та Грицик з Саньком крикнули, що татари вже тут і пап втік. Так як пан цього б не пробачив діти пішли з села до Василя Балеймового і інших козаків, що також були з Воронівки. Дорогою вони бачать челядників пана Кобильського Тишкевича та інших, що грабують козаків, видаючи себе за татар. Втікаючи від них та вовка вони побачили як татари гналися за козаком, що сховався в очеретах та так його і не зловили. Коли татари пішли вони познайомились з ним, то був Швайка. Він відвів їх до Василя Балеймового. Коли ж козаки поїхали щоб зібрати інших для битви з татарами до острова приплив Тишкевич, якого Грицик, Санько та вовк Швайки Барвінок взяли у полон. Та коли прибули інші козаки, то Тишкевич хитрощами втік, але Швайка разом з дітьми почав погоню. Тишкевич втік до татар, які почали шукати Швайку. Саме в цей час Швайка взнає про дар Саньки — ворожбу, і вирішує віддати його на навчання до ворожбита дідо Кудьми. Тим часом Тишкевич обдурює Дурну Силу, що втік з полону, бере його у спільники і грабує козаків. Біля Воронівки зустрічаються Демко, діди Кібчик і Кудьма, а потім і Швайко з хлопцями. dovidka.biz.ua Дурну Силу Швайко б’є різкою, після чого Демко з дідом їдуть у плавні віддати здобич та на осуд козаків, Кудьма забирає до себе Санька, а Швайка разом з Грициком їдуть далі. Демка козаки прощають і він з дідом залишається у плавнях, де з іншими строять першу зимову фортецю на острові від татар. Санько вчиться у Кудьми, але той дуже хворий. Коли приїжджають козаки, Швайка, Грицик, то стає відомо, що козаки відбили напад татар і тепер козаки об’єднуються з усіх земель і йдуть у дніпрові плавні. Пан Кобильський підступно ув’язнює Швайку, але приїжджають дід Кудьма, Санько та інші козаки, напускають мару, що вони переяславський староста. Ворожбити визволяють Швайку, а Тишкевича змушують відшмагати пана Кобильського, чим зробили його ворогом для пана. Козаки групуються біля Бобрового острова, а потім нападають тисячею на 5 тисяч татар та отримують перемогу. Але Саїд-мурза збирає нову п’ятитисячну орду і проводе бій біля Бобрового острова. Більше половини татар гине і вони відступають, але і козаків залишилось менше 400 і то майже всі поранені. Вирішують після підкріплення спуститися нижче Дніпра до острова Хортиця і зробити там нову січ, а Швайка зі своїми джурами Грициком і Саньком їдуть в степ
.
Тільки прокинулася зранку – і відразу до вікна. А там дерева «зацвіли»! Клени, берези, горіхи, калина – все вкрилася пухнастим снігом. Він такий сліпучо-білий, переливається на яскравому сонечку. Ось і прийшла зима, моє улюблене час року. Ну чому я її так люблю? Чому завжди так чекаю з нетерпінням? Так просто подивіться у вікно – там так красиво! Мені подобається ясна морозна погода. І падає сніг. А на вікнах з'являються різноманітні візерунки. А піди у двір... Маленькі зірочки-сніжинки, повільно сідають на ніс, лоб, ніби шлють мені свої привіти, та повідомляють, що нарешті прийшла зима. Здається, що ти потрапив у зимову казку.
Сніжинки мають найрізноманітнішу форму. Ось на рукав курточки опустилася одна. Вона так прекрасна, так незвичайна. Я милуюсь її красою. Шестикутна пухнаста красуня потихеньку тане. Але на душі залишається почуття моєї причетності до природи... А білі сніжинки все летять і летять з каламутного неба, вкривають всю землю білим покривалом, захищаючи її від холодних морозів.
А ще дуже хороша частина зими це новорічні свята. Такі прекрасні моменти я буду пам'ятати навіть коли стану дорослою. У січні ми відзначаємо найцікавіші свята - Новий рік і Різдво. В цей час збираються всі близькі і друзі, а мама готує смачні страви. Мені подобається, коли під час зимових свят у всіх вікнах квартир миготять різнокольорові лампочки. Найприємніше – це дарувати і отримувати подарунки. У нас це ціла кампанія. Вся квартира в різнокольорових яскравих обгортках, бантики, листівки і мішура. Сама атмосфера просякнута любов'ю до найрідніших.Раніше я вірила, що подарунки приносить Дід Мороз, і писала йому листи. Однак і отримувати подарунки від батьків дуже цікаво!
А ще нас дітей чекає багато розваг – катання на санках, лижах, ковзанах, ліплення сніговиків, поєдинки зі сніжками. Взимку ніколи не хочеться сидіти вдома. Люблю зиму з її чарівністю, непостійністю, веселими іграми, новорічними святами
Сонце вже зайшло, вдома тепло і затишно, а по небу, не кваплячись пливе місяць. Сніг знову заблищав срібним світлом. Зірки по черзі спалахують на ясному нічному небі. Озирнувшись навколо, захоплює дух і дивуєшся красу зимової природи. Ніби знаходишся в зимовій казці. Це прекрасна пора року!