Розкрийте ідейний зміст уривка: Кричите, Що Бог создав вас на те, Щоб ви неправді поклонились!. І хилитесь, як і хилились! І знову шкуру дерете З братів незрячих, гречкосіїв...
Коли Климко отямився, то побачив себе у ліжку. Почав згадувати, що застудився в дорозі, що пішов із тіткою Мариною по сіль до неї додому. Виявляється, що він був у гарячці, без пам’яті цілих три ні. Тітка його нагодувала, пішла по молоко для нього.
Климко ледь піднявся, але вирішив зробити щось добре для гостинної жінки. Підмів доріжку, повисмикував бур’ян. Коли тітка Марина принесла в глечику молока, він надпив трохи, потім долив води — щоб більше було, бо хотів узяти з собою в дорогу. Тітка ла його, запропонувала зостатися в неї назавжди, але хлопець наполягав — йому треба додому, його чекають.
Тітка Марина й один знайомий залізничник до Климкові сісти в товарний вагон поїзда, який їхав через його станцію. Там було вже кілька донбасівців. Прокинувся хлопець від гуркоту. На дверях стояв німець. Він звелів виходити, а при виході бив усіх ногою. Климко випав із вагона, зчухравши груди й коліно. Це було Дебальцево, станція за шістдесят кілометрів від їхньої.
На мою думку Герасим дуже жадібна людина! Він був скупий навіть до своїх родичів,на приклад у одруженні сина він вимагає приданне, але яке приданне у кріпачки? До кріпаків, які працювали день і ніч не отримуючи в замін нічого він ставився просто жахливо, на приклад один кріпак хотів взяти трохи хліда, та Герасим побачив це і почав на нього кричати, хоча як на мене бідолага заслуговує на цей шматочок хліба. І справа с грошима, так само він хотів легко нажитися грошми, без прикладання до цього жодних зусиль. Тож для мене це скупа, зла і не вдячвила людина.
Коли Климко отямився, то побачив себе у ліжку. Почав згадувати, що застудився в дорозі, що пішов із тіткою Мариною по сіль до неї додому. Виявляється, що він був у гарячці, без пам’яті цілих три ні. Тітка його нагодувала, пішла по молоко для нього.
Климко ледь піднявся, але вирішив зробити щось добре для гостинної жінки. Підмів доріжку, повисмикував бур’ян. Коли тітка Марина принесла в глечику молока, він надпив трохи, потім долив води — щоб більше було, бо хотів узяти з собою в дорогу. Тітка ла його, запропонувала зостатися в неї назавжди, але хлопець наполягав — йому треба додому, його чекають.
Тітка Марина й один знайомий залізничник до Климкові сісти в товарний вагон поїзда, який їхав через його станцію. Там було вже кілька донбасівців. Прокинувся хлопець від гуркоту. На дверях стояв німець. Він звелів виходити, а при виході бив усіх ногою. Климко випав із вагона, зчухравши груди й коліно. Це було Дебальцево, станція за шістдесят кілометрів від їхньої.
І справа с грошима, так само він хотів легко нажитися грошми, без прикладання до цього жодних зусиль.
Тож для мене це скупа, зла і не вдячвила людина.