Розвиток мовЛЕННЯ. Опис ПРЕДМЕТА 1. Прочитай тексти. Познач , у якій книжці ти можеш їх
прочитати.
1) Листя троянди завдовжки 5-15 сантиметрів, перисті,
має зубчасті краї. Забарвлення квіток від білого до темно-
червоного кольору. Квітки бувають одного кольору, змі-
шаних кольорів, багатобарвні та смугасті. Найчастіше аро-
матні. Вирости, які покривають стебло троянди, зазвичай
називають шипамІІ.
В енциклопедії / В художній книжці
2) Квітка троянди невелика, пуп'янок міцний, темно-
рожевий, схожий на коштовний камінь в оправі цупких
листочків. Її пелюстки пишні й ніжні одночасно. Розквітла
троянда пишна, блідо-рожева, запашна. Її голівка гордови-
то височить на колючому прямому стеблі. Троянду недарма
вважають королевою квітів.
В енциклопедії
В художній книжці
Як на мене, зрада завжди буде зрадою, тобто, якщо хтось є зрадником, то такій людині не слід довіряти. І неважливо, чи зрадив він людину або свою державу: якщо людина здатна на зраду, то вона є "гнилою" у будь-якому разі.
Як на мене, єдина різниця полягає у тому, що державна зрада - це злочин, який суворо карається законом, що прописано у Конституції. Зрада ж людини - це поганий вчинок, за який не посадять до в'язниці, але від цього цей вчинок не стає менш огидним.
Коли одна людина зраджує іншу - вона нібито відміняє, закреслює все те, що поєднувало її з цією людиною. Продовжувати будь-які стосунки зі зрадником - це ризикувати бути зрадженим знов і знов. Як на мене, зрада не буває дрібною або неважливою. Не можна бути трошки зрадником. В таких випадках зазвичай кажуть, що жінка не можна бути "трохи вагітною". Так і зі зрадою: або зрадив, або ні. Третього, як кажуть, не надано. Таким чином, будь-яка зрада, як держави, так і людини - це огидне явище.
Відповідь:
Зазначене речення є цитатою з твору І.Нечуй-Левицького "Кайдашева сім"я". За жанром «Кайдашева сім’я» - це соціально-побутова сатирично-гумористична повість. Цікаво, що в повісті майже немає сцен, у яких би лунав сміх. «Кайдашева сім’я» населена дуже серйозними людьми. Їм не до сміху, оскільки всі вони - учасники великої родинно_побутової війни, якій не видно кінця. Змальовуючи цю «війну», прозаїк раз у раз вдається до гумору. А в наведеній цитаті як яскравий комічний засіб використав змішування стилів - високим епічним стилем описує сцену побутової бійки. Згадаймо піднесений стиль козацьких пісень, балад - "То не грім в степу грохоче, То не хмара світ закрила. То татар велика сила Козаченьків обступила". Війна в родині і те, як описує її автор викликає сміх, але крізь цей сміх пробиваються сльози…
Пояснення: