Розвязать тестовие завданя «Теплота родинного інтим 1. Досвіток ще на шибках не:

а) не з’явився; б) не зарожевів; в) не скрес.

2. Чим мати прив’язала до небес хату?

а) Золотим ланцюжком; б) мотузочком диму; в) родинним теплом.

3. Полум’я в печі гуляє по гіллю:

а) із задоволенням; б) жваво; в) весело.

4. Продовжіть фразу з поезії: Ковдрою закутуючи плечі, Мати не пита, …

а) чи не болить що; б) чому не сплю; в) чи буду їсти.

5. У поезії С. Чернілевький згадує про:

а) те, як був маленькою дитиною; б) шкільні роки; в) перше кохання.

6. Вогонь у творі названий:

а) світанковим, маминим; б) світлим і чарівним; в) родинним і щасливим.

7. Душа маленького поета світліє:

а) перед днем; б) коли відчуває радість від будь-чого;
в) при отриманні цікавого подарунка.

«Забула внучка в баби черевички…»

1. Від’їзд внучки був пов’язаний:

а) із тим, що дівчинці набридло перебувати в селі; б) закінченням літа;
в) терміновим лікуванням.

2. Який художній засіб використано поетом у рядку: «Перекотилось літо за село»? а) Порівняння; б) епітет; в) метафору.

3. Яким транспортом скористалася внучка, від’їжджаючи від бабусі?

а) Бензовозом; б) пароплавом; в) літаком.

4. Після від’їзду внучки бабуся, стоячи, хустинкою витирала сльози через:

а) клопіт, який їй завдано дитиною; б) власне горе, самотність;
в) сум з приводу розлучення.

5. Як у творі названо зорі? а) Смарагдами; б) жаровичками; в) блискавками.

Коли люди живуть у великих злиднях, господар по-тваринному наживається. Він каже, що й «війна на щось придається». Свої чорні справи він робить вночі, як злодій, коли все село спить. Коли люди навколо голодні, вони з дружиною «добре їдять». Грошей у нього дуже багато: ящик, у якому колись були гранати, уже майже заповнений грішми, а з голодними він і не думає поділитися. Нащо йому стільки грошей? Виникає питання, чому здоровий чоловік не на війні? Мабуть, хитрістю вдалося викрутитися. Цей чоловік страшніший ще й тому, що не поважає навіть своєї дружини. Ніколи лагідно не заговорить до неї. Він гроші їй не дає, а тиче під ніс. А коли втратив багатство, то звинуватив у цьому жінку й кинувся на неї з кулаками. Тисячі жінок і дітей у місті слізьми вмиваються, з голоду пухнуть, а господар коптить сало й м’ясо і продає таким самим, як він. Він хоче наскладати стільки грошей, як в банку. «Бог знає, коли буде друга війна»,— каже він жінці. «Мишка» характеристика мишки Мишка відмовилася жити в хаті своїх господарів, бо там панували скупість, ненажерливість, безсердечність. Здорові, сильні люди забули про честь, взаєморозуміння, милосердя. А мишка добре розуміє, що від зла ще ніколи й ніде добре не вродило. Вона піклувалася про своїх дітей і боялася, щоб «не навчилися брехати, як люди, тому й покинула хату, краще вже жити надворі». Мишка всі події пропускала через своє серце, їй шкода голодних городянок, ненагодованого немовляти. Вона вміє розрізняти справжні і несправжні цінності. Риси характеру мишки — справедлива, добра, чуйна, здатна до співпереживання, зневажливо ставиться до жадності, брехні, підступності.

Джерело: http://dovidka.biz.ua/bogdan-lepkiy-mishka-harakteristika/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Слово етикет французького походження (etiquette) на початках позначало товарну етикетку, згодом так називали церемоніал при дворі, тобто правила чемності й норми поведінки. саме з цим значенням (після прийняття французького церемоніалу при венському дворі) слово етикет почало функціонувати в німецькій, польській, російській та інших мовах.

основою людських взаємин є спілкування.

спілкування - це діяльність людини, під час якої відбувається цілеспрямований процес інформаційного обміну. отже, під час спілкування найперше враховуються особливості мовного етикету.

мовний етикет - це сукупність правил мовної поведінки, які репрезентуються в мікросистемі національно специфічних стійких формул і виразів у ситуаціях установлення контакту зі співбесідником, підтримки спілкування в доброзичливій тональності. ці засоби ввічливості "орієнтовані на вираження поваги до співрозмовника та дотримання власної гідності. вони є органічною частиною культури спілкувальних взаємин, соціальної культури загалом",3.

дотримання мовного етикету людьми так званих лінгвоінтенсивних професій - чиновниками всіх рангів, лікарями, юристами, працівниками зв'язку, транспорту тощо - має ще й виховне значення, мимоволі сприяє підвищенню як мовної, так і загальної культури суспільства. але найбільш важливим є те, що неухильне, ретельне додержання правил мовного етикету членами колективу навчального закладу, підприємства, офісу, інституції підтримує позитивний імідж, престиж усієї установи.

які ж чинники визначають формування мовного етикету і його використання?

1. мовний етикет визначається обставинами, за яких відбувається спілкування. це може бути ювілей університету, нарада, конференція, прийом відвідувачів, ділові перемовини та ін.

2. мовний етикет залежить від соціального статусу суб'єкта і адресата спілкування, їх фаху, віку, статі, характеру, віросповідання.

3. мовний етикет має національну специфіку. кожний нарід створив свою систему правил мовного етикету. на цю його особливість указує радевич-винницький: "за етикетом упізнають "своїх" етнічно (національно) і/або соціально (віком, родом занять, релігією тощо).