С або підтвердьте факт події у творі.
Відповідаємо лише ТАК чи НІ.
1. Князь Люботинський куняв у кріслі, й снився йому чарівний меч, який залишився у
спадок від батька.
2. Наречений Настасії мусив бути освіченим і багатим.
3. Вісім років князь не збирав податки з населення.
4. Дракон цілими днями у печері, а з настанням ночі виповзав на лови
людей.
5. Колись пустельник був воєводою у батька князя.
6. Грицько майстерно володів різноманітною вогнепальною зброєю.
7. Шинкар і його дружина були засмучені через те, щодо них не заїжджали відвідувачі.
8. Перед печерою, де мешкав Грицько, можна було побачити безліч кісток та черепів.
9. Меч пана Лавріна був освячений у Єрусалимі.
10. Подвиги чорного лицаря з Тарновищ оспівують усі торбаністи.
11. Стара баба вирішила до лицарю Лавріну перемогти змія за тих умов, якщо він,
ставши князем, дозволить їй жити в його помешканні.
12. Князівський радник запропонував шинкарю повісити у приміщенні портрет Настасії.

Это зарубежная 1) бо в мати ернета ( анстазі де ресто) погана репутація, і в нього не було великі статків за плечима 2) дервіль 3) працював лихварем, був багатим, але ніколи не вихвалявся цим 4) ненавидів, не спілкувався, але в кінці роману відписує своє багатство дальній родичці - "вогник" 5) 6) діамант 7) гобсек дає гроші дервілю на покупку адвокатського бюро, а дервіль працює безкоштовно на гобсека 8) обережність 9) граф де ресто 10) вона спалила розписку про спадок 11) ні, ернест де ресто отримав свій спадок 12) віконтеса дозволила їм бути разом

34 роки із 47-ми прожитих Шевченко провів у неволі (24 роки був кріпаком і понад 10 років – на засланні). Ще 13 "вільних" років він перебував під невсипущим наглядом жандармів й лише час від часу приїжджав в Україну. Але як в нестерпних умовах на засланні, так і в більш комфортних у Петербурзі Шевченко ніколи не забував про Батьківщину. Він лаяв панів, лаяв народ. Йому боліло.

Раби, подножки, грязь Москви,
Варшавське сміття – ваші пани,
Ясновельможнії гетьмани.
Чого ж ви чванитеся, ви!
Сини сердешної Украйни!
Що добре ходите в ярмі,
Ще лучше, як батьки ходили.
Не чваньтесь, з вас деруть ремінь,
А з їх, бувало, й лій топили.

Але попри все він мріяв жити в Україні. У вільній та незалежній. Ніколи Шевченко не прогинався перед царською Росією, не ставав на бік ворога, не зраджував Батьківщину, бо це – непрощенний гріх. Він залишився українцем, хай і жив, здебільшого, на чужині. Пам'ятай, хто ти, повсюди. Будь, як Шевченко!