С або підтвердьте факт події у творі.
Відповідаємо лише ТАК чи НІ.
1. Князь Люботинський куняв у кріслі, й снився йому чарівний меч, який залишився у
спадок від батька.
2. Наречений Настасії мусив бути освіченим і багатим.
3. Вісім років князь не збирав податки з населення.
4. Дракон цілими днями у печері, а з настанням ночі виповзав на лови
людей.
5. Колись пустельник був воєводою у батька князя.
6. Грицько майстерно володів різноманітною вогнепальною зброєю.
7. Шинкар і його дружина були засмучені через те, щодо них не заїжджали відвідувачі.
8. Перед печерою, де мешкав Грицько, можна було побачити безліч кісток та черепів.
9. Меч пана Лавріна був освячений у Єрусалимі.
10. Подвиги чорного лицаря з Тарновищ оспівують усі торбаністи.
11. Стара баба вирішила до лицарю Лавріну перемогти змія за тих умов, якщо він,
ставши князем, дозволить їй жити в його помешканні.
12. Князівський радник запропонував шинкарю повісити у приміщенні портрет Настасії.
если есть ошибки прощения писала на скорую руку:)
Твір «Енеїда» Івана Котляревського присвячений славетному минулому нашого народу, його возвеличенню через показ образів із Біблії та давньогрецької літератури. У поемі показана подорож славного парубка і не тільки його власні героїчні подвиги, а й подвиги усього українського мужнього війська.
Немає ніяких сумнівів щодо актуальності теми «Енеїди», бо і в наш час гостро стоїть питання національного відродження України. Своїм задумом поема сповна виправдовує тенденції часу, за до давніх образів троянських та грецьких героїв вона підносить найкращі риси вояків, у яких ми підсвідомо бачимо українців. І це впливає на національний дух читачів.
Основною метою Котляревського було розбуркати український народ, пробудити його дух, нагадати про те, що і в нас є славетне минуле, що і в нас були свої герої, які вчиняли подвиги. Автор написав поему тією мовою, якою розмовляє народ, і зробив це свідомо, бо не хотів застосовувати офіційну мову, на якій велись справи і було прийнято писати. Він хотів вивести розмовну, народну мову в розряд літературної. Перед автором стояла мета описати пригоди та життя грецького героя і для більш легкого сприймання читачами перевести їх в український контекст.
Еней — головний герой поеми, який знаходиться в центрі уваги, і якого доля посилає на війну. Він, з одного боку, майже ідеальний, і в той же час, з іншого боку, в ньому є доля гумору, кумедності. Основні зусилля в творі спрямовані на поєднання давньогрецьких та біблійних мотивів з традиціями українського народу. У поемі вдало поєднані грецька міфологія з українською історією, дуже влучним є і поєднання українських і грецьких назв та імен. Національно-історичне питання є основним питанням поеми, воно сповнене образами та паралелями, за до яких передається історизм твору та атмосфера міфічності.
Автор ставить перед собою завдання і вдало його виконує: він зображує українське минуле і дійсність так, щоб народ її сприйняв як рідну, щоб мова, на якій вона написана, була зрозуміла для народу.
Поема «Енеїда» стала поштовхом для створення схожих творів у авторів інших національностей, наприклад «Енеиди навыварат» білоруською мовою. Сатира та гумор в творах І. Котляревського стали чудовою традицією, яку було продовжено в талановитих творах Валерія Пронози, Остапа Вишні, Степана Олійника, Василя Чечвянського, Сергія Воскрекасенка, Олександра Ільченка та інших. «Енеїда» стала справжнім джерелом для митців наступних поколінь.