відповідь: михайлик — простий сільський хлопчик, син бідняків. він дуже допитливий — йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом або ж довідатися від дорослих.
наслухавшись казок, легенд і розповідей свого діда дем’яна, любимої ним бабусі, михайлик бачить світ саме крізь призму цих казок і розповідей. він любить зорі у високому небі, запах жита в полі і різних трав у лісі, любить слухати перепілку в житі і стук дятла на старій груші…світ для нього — це дивне видіння, дійсність часто в його схвильованій уяві переплітається з чарівною казкою-мрією чи романтичною легендою. він чуйно прислухається до бентежних звуків гусей-лебедів у високому весняному небі і з подивом заглядає до гніздечка лісової куріпки, де лежать безпомічні пташенята.
михайлик — талановитий хлопець. ще в школі він береться за перо письменника, починає писати п’єси. спочатку михайлик багато перечитав їх, особливо таких, де є стрілянина. а потім і сам захотів написати п’єсу.
у всьому світі майже в кожній сім'ї ростуть діти. і від того, якими вони стануть, залежить майбутнє землі. діти будуватимуть міста і заводи, нові магістралі, вирощуватимуть урожай, розвиватимуть культуру. як все це робитимуть сьогоднішні діти, а в майбутньому будівники суспільства, залежить від батьків, від сім'ї, в якій вони живуть, від дорослих людей, що їх оточують.
потрібно, щоб батьки і всі дорослі бачили в кожній дитині людину майбутнього. а для цього вони мусять, у першу чергу, поважати дитину, турбуватися про її здоров'я, освіту, особистим прикладом виховувати в дитині чесність і справедливість.
дітям необхідно добре знати історію своєї батьківщини, сім'ї, щоб пишатися успіхами і не повторювати помилок. діти мають берегти те, що створено й створюється людьми старшого покоління, поважати їх.
розуміючи свою роль у житті всієї землі, діти повинні добре навчатися, постійно дбати про своє здоров'я, підвищувати загальну культуру, тому що тільки здорові та освічені люди зможуть будувати чудове мирне життя для себе і своїх дітей.
відповідь: михайлик — простий сільський хлопчик, син бідняків. він дуже допитливий — йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом або ж довідатися від дорослих.
наслухавшись казок, легенд і розповідей свого діда дем’яна, любимої ним бабусі, михайлик бачить світ саме крізь призму цих казок і розповідей. він любить зорі у високому небі, запах жита в полі і різних трав у лісі, любить слухати перепілку в житі і стук дятла на старій груші…світ для нього — це дивне видіння, дійсність часто в його схвильованій уяві переплітається з чарівною казкою-мрією чи романтичною легендою. він чуйно прислухається до бентежних звуків гусей-лебедів у високому весняному небі і з подивом заглядає до гніздечка лісової куріпки, де лежать безпомічні пташенята.
михайлик — талановитий хлопець. ще в школі він береться за перо письменника, починає писати п’єси. спочатку михайлик багато перечитав їх, особливо таких, де є стрілянина. а потім і сам захотів написати п’єсу.
ми — діти світу
у всьому світі майже в кожній сім'ї ростуть діти. і від того, якими вони стануть, залежить майбутнє землі. діти будуватимуть міста і заводи, нові магістралі, вирощуватимуть урожай, розвиватимуть культуру. як все це робитимуть сьогоднішні діти, а в майбутньому будівники суспільства, залежить від батьків, від сім'ї, в якій вони живуть, від дорослих людей, що їх оточують.
потрібно, щоб батьки і всі дорослі бачили в кожній дитині людину майбутнього. а для цього вони мусять, у першу чергу, поважати дитину, турбуватися про її здоров'я, освіту, особистим прикладом виховувати в дитині чесність і справедливість.
дітям необхідно добре знати історію своєї батьківщини, сім'ї, щоб пишатися успіхами і не повторювати помилок. діти мають берегти те, що створено й створюється людьми старшого покоління, поважати їх.
розуміючи свою роль у житті всієї землі, діти повинні добре навчатися, постійно дбати про своє здоров'я, підвищувати загальну культуру, тому що тільки здорові та освічені люди зможуть будувати чудове мирне життя для себе і своїх дітей.