Священні книги людства як пам'ятки культури і джерело літератури
Найстародавніші книги, що дойшли до нас через сторіччя або навіть тисячоліття у порівнянно повному стані - це священні тексти різних часів та культур. Індуістські Веди, іудейська (тобто єврейська) Тора, християнська Біблія, мусульманський Коран - всі ці книги є унікальними пам'ятками культури та стародавньої літератури. І це якщо не зважати на релігійну складову. Навіть тепер, у третьому тисячолітті, ці книги э священними для мільярдів людей на Землі, тобто значною мірою впливають на їх світогляд.
Особливістю багатьох священних текстів є те, що їх авторство приписується богам. Індуїсти вірять, що Веди були написані Брахмою, для християн Біблія є одкровенням самого Бога, як і Коран для мусульман є словом Аллаха, яке той промовив через пророка Мухаммеда.
Взагалі, у цих священних книг багато спільного. Веди, складені 3-4 тисячі років тому в Стародавній Індії, стверджують: людина — не просто тіло, вона є духовною істотою, що ув'язнена у плоті. Ціль людського життя - вирватись з матеріального світу, повернутись до Бога, тим самим віднайшовши істинне щастя. Для індуїста великими чеснотими є правдивість, скромність, здатність вгамовувати гнів, терпимість, відмова від насильства, милосердя... Але ж багато з цих ідей можна знайти і в Біблії, і в Корані! Цікаво, що пророки Іса та Муса, які дуже шануються в ісламі, є біблійними Ісусом Христом та Моісеєм. Іудейська Тора, тобто п'ятикнижжя - це п'ять книг, що входять до Старого Заповіту.
До того ж, спільним у всіх священних книг є те, що вони впродовж сторічь значною мірою впливали на культуру народів, що сповідували ці релігії, і навівіть тих, хто не сповідував. Наприклад, біблійні ідеї та сюжети є загальновідомими. Є мало людей, хто б не розумів виразів, що походять з Біблії, та основних подій, описаних там.
Тобто, незважаючи на те, чи сповідує людина будь-яку релігію взагалі, вона знає дещо зі священних книг - просто потому, що багато витворів мистецтва, літератури, тощо були створені під впливом цих книг, які були і досі є священними для багатьох людей.
Характеристика Омелько Кайдаш Омелько Кайдаш: стельмах, небагатослівний, забобонний, віруючий, «зазнав панщане горе», полюбляє перехилити чарку. «Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною.»
Характеристика Маруся Кайдашиха «Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем. Маруся Кайдашиха замолоду довго служила в дворі, у пана, куди її взяли дівкою. Вона вміла дуже добре куховарить і ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини та на храми. Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства». Маруся Кайдашиха — «від її погляду молоко кисне», «на словах, як на цимбалах грає», сварлива, улеслива, любляча бабуся.
Характеристика Карпо «Кайдашева сім’я» Карпо: мовчазний, жорсткий, «з нього буде добрий посіпака», працьовитий. «Широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті.»
Характеристика Мотрі «Кайдашева сім’я» Мотря: «має серце з перцем», «бриклива, як муха у вку», заможна, галаслива, жорстока. «Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум’яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима. В лиці, в очах було розлите . щось гостре, палке, гаряче, було видно розум з завзяттям і трохи з злістю.»
Характеристика Лаврін «Кайдашева сім’я» Лаврін: лагідний, жартівливий, протилежний за характером і зовнішністю своєму брату, неконфліктний, романтичний. «Молоде довгасте лице було рум’яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи — все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір.»
Характеристика Мелашка «Кайдашева сім’я» Мелашка: вродлива, добра, лагідна, з бідної сім’ї, тиха. «Була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком. Щоки, червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк.»
Найстародавніші книги, що дойшли до нас через сторіччя або навіть тисячоліття у порівнянно повному стані - це священні тексти різних часів та культур. Індуістські Веди, іудейська (тобто єврейська) Тора, християнська Біблія, мусульманський Коран - всі ці книги є унікальними пам'ятками культури та стародавньої літератури. І це якщо не зважати на релігійну складову. Навіть тепер, у третьому тисячолітті, ці книги э священними для мільярдів людей на Землі, тобто значною мірою впливають на їх світогляд.
Особливістю багатьох священних текстів є те, що їх авторство приписується богам. Індуїсти вірять, що Веди були написані Брахмою, для християн Біблія є одкровенням самого Бога, як і Коран для мусульман є словом Аллаха, яке той промовив через пророка Мухаммеда.
Взагалі, у цих священних книг багато спільного. Веди, складені 3-4 тисячі років тому в Стародавній Індії, стверджують: людина — не просто тіло, вона є духовною істотою, що ув'язнена у плоті. Ціль людського життя - вирватись з матеріального світу, повернутись до Бога, тим самим віднайшовши істинне щастя. Для індуїста великими чеснотими є правдивість, скромність, здатність вгамовувати гнів, терпимість, відмова від насильства, милосердя... Але ж багато з цих ідей можна знайти і в Біблії, і в Корані! Цікаво, що пророки Іса та Муса, які дуже шануються в ісламі, є біблійними Ісусом Христом та Моісеєм. Іудейська Тора, тобто п'ятикнижжя - це п'ять книг, що входять до Старого Заповіту.
До того ж, спільним у всіх священних книг є те, що вони впродовж сторічь значною мірою впливали на культуру народів, що сповідували ці релігії, і навівіть тих, хто не сповідував. Наприклад, біблійні ідеї та сюжети є загальновідомими. Є мало людей, хто б не розумів виразів, що походять з Біблії, та основних подій, описаних там.
Тобто, незважаючи на те, чи сповідує людина будь-яку релігію взагалі, вона знає дещо зі священних книг - просто потому, що багато витворів мистецтва, літератури, тощо були створені під впливом цих книг, які були і досі є священними для багатьох людей.
Характеристика Маруся Кайдашиха «Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем. Маруся Кайдашиха замолоду довго служила в дворі, у пана, куди її взяли дівкою. Вона вміла дуже добре куховарить і ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини та на храми. Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства». Маруся Кайдашиха — «від її погляду молоко кисне», «на словах, як на цимбалах грає», сварлива, улеслива, любляча бабуся.
Характеристика Карпо «Кайдашева сім’я» Карпо: мовчазний, жорсткий, «з нього буде добрий посіпака», працьовитий. «Широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті.»
Характеристика Мотрі «Кайдашева сім’я» Мотря: «має серце з перцем», «бриклива, як муха у вку», заможна, галаслива, жорстока. «Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум’яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима. В лиці, в очах було розлите . щось гостре, палке, гаряче, було видно розум з завзяттям і трохи з злістю.»
Характеристика Лаврін «Кайдашева сім’я» Лаврін: лагідний, жартівливий, протилежний за характером і зовнішністю своєму брату, неконфліктний, романтичний. «Молоде довгасте лице було рум’яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи — все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір.»
Характеристика Мелашка «Кайдашева сім’я» Мелашка: вродлива, добра, лагідна, з бідної сім’ї, тиха. «Була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком. Щоки, червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк.»
Джерело: http://dovidka.biz.ua/kaydasheva-sim-ya-tsitatna-harakteristika-geroyiv/