с тестами по Укр.Лит Л. Українка , твір "Давня Казка" 8-класс 1. Країна,в якій відбуватимуться події казки:

а)Франція, б) невідома, в) фантастична, г) Англія.

2. Хто раз у раз відвідував поета?

а) Селянські діти, б)молодь, в) місцеве панство, г) люди похилого віку

3. Герой твору не відчував ні голоду,ні холоду, бо отримував до від:

а) Господа, б) простого люду, в) кобзарів, г) князя.

4. Поет не сподобався лицарю через те, що він

а) образив лайливим словом вельможу, б) відмовився піднятися, бо лежав на самісінькій стежині, в) виявився розумнішим за пана, г) не став на коліна перед ним.

5. Музичний інструмент, за до якого поет мав можливість продемонструвати свою майстерність

а)сопілка, б)гармонь, в)гітара, г)мандоліна

6. Щастя для поета - мати:

а)великий гонорар за свої поезії, б)волю , в)графство, г)повагу до себя від лицаря.

7.Щоб привернути до себе увагу Ізідори, Бертольдо вирішує для неї:

а)виконати серенаду

б)станцювати

в)запропонувати поїхати з ним на полювання

г)подарувати смарагд.

8. "Не легким полюванням" для лицаря Бертольдо було:

а)спіймати пташку

б)дібрати ноти для виконання музики

в)скласти поезію

г)віднайти музичний інструмент.

9. Яку подяку отримав Бертольдо від Ізідори, виконуючи для неї серенаду?

а)Перстень

б)маленьку хустку

в)червоне яблуко

г)квітку троянди.

10. Після виконання серенади у Бертольда зникла:

а)туга

б)лиха думка

в)надія

г)жорстокість.

11. У військовому поході солдат розважала:

а) пісня

б) музика

в) Ізідора

г) вільна думка

12. Залишивши рідний край воїни відчули:

а) тугу за Батьківщиною

б) смертельну небезпеку

в) радість від того, що теперь матимуть можливість отримати багато грошей за перемогу над ворогом

г) що стали сильними і мужніми.

Устина мала важке дитинство: «Ватька-матері не зазнаю: сиротою зросла я при чужині, у людях». Відколи у десятирічному вщі йі взяли до панського двору, вона нічого окрім цілоденної, праці й не бачила. Особливо нестерпним життя Устини стало після приїзду панночки-інститутки, до якої її приставили покоївкою.
Устина зазнала багатьох знущань і від старої поміщиці, і від молодої, але це не зломило її життєлюбності і веселої вдачі: «Було мене й б'ють (бодай не згадувать) — не здержу серце, заплачу, а роздумаюсь трохи — і сміюся». Устина прагне волі та вірить у краще майбутнє. «Любо на волі дихнути», — така думка Устини проходить через усю повість.
Життя кріпачок у старої поміщиці було важким: кожного дня праця в «дівочій», постійна лайка від старої поміщиці, а нерідко — бійка. З приїздом панночки в маєток життя стало ще нестерпнішим. Особливо багато лиха зазнала Устина, коли інститутка обрала її собі за покоївку: «Прийду було її вбирати, то вже якої наруги я од неї не натерплюся! Заплітаю коси — не так! Знов розплітую та заплітаю, — знов не так!.. Вона мене й щипає, і штирхає, і гребінцем мене скородить, і шпильками коЛе, і водою зливає, — чого, чого не доказує над моєю головонькою бідною!».
Постійні утиски та знущання залишила свій відбиток у душі Устини, виробивши в неї терпеливість і покірність, але разом з тим, і ненависть до панів. Одного разу інститутка ледве не задушила Устину: «Я тебе на шматки розірву! Задушу тебе, гадино... Вона мене, як схопить за шию обіруч!.. Руки холодні, як гадюки»,
Марко Вовчок через Устину висловила власне ставлення до гнобителів і цим кинула докір інституту «благороднихдівиць»,якнйне давав своїм вихованкам справжніх знань, освіти, не виховував рис благородства: «Чого там панночки нашої не навчено! А найбільш, бачся, людей тумашіти!».
Устина виросла серед чужих людей, тому вона добре розуміє чуже горе, співчуває своїм подругам. Вона добра, лагідна дівчина. Коли Катря запитує Устину, яка з себе молода пані, та відповідає правдиво: «Недобра». Устина здатна на глибокі почуття, щиро кохає Прокопа, вле в умовах кріпосництва їх одруження не принесло щастя. Дівчина солідарна зі своїм чоловіком Прокопом, з Катрею і Назаром, поділяє їхні думки і настрої. її наділено тонким розумом. Устина є виразником народної мудрості: у мові Устини багато прислів'їв («Уродись, кажуть, та і вдайся», «Журбою поле не перейдеш»).
Устина — віддана дружина. Коли пани віддали Прокопа у москалі, до Києва разом з ним виїхала й Устина. її життя в місті трохи покращало, бо вона вже не залежала від панів і сама заробляла гроші для родини. Коли Прокіп пішов з військом у похід, Устина живе спогадами про нього, вірою в краще майбутнє.
Образ Устиии є дещо узагальненим образом жінки-кріпачки із багатьох інших творів Марка Вовчка.

В спекотний день, в гаю тiнистiм
Вовцюра зморений лежав
Прикривши пузо своє листям 
Про щось собi вiн мiркував
-«Чiтал я, каже, у газетi 
(Газети ж бо у нас не вруть)
Шо будто где-то там на свєтє
Вегетарьянцями живуть».
Мiркує далi : «Бач, як добре
З усими в мирi й дружбi жить,
Щоб i любов була як море,
Щоб брагу навiть з зайцем пить»
Так  мiркував вовцюра добрий,
Вегетарьянцем стать хотiв
А а потiм зайця в лiсi з'їв.

Мораль цієї байки є такою
Хоч так крути її, хоч сяк
Всі добрі помисли  з тобою 
Поки немає голоду ознак.