с укр.лит. очень Тема: Л. Глібов "Жаба і Віл" Охарактеризуйте героїв байок: Щуку, Лисицю, Муху, Бджолу, Жабу, визначивши риси характеру (не менше 5 рис на кожного), якими їх наділив автор.
Якою б не була страхітливо руйнівна війна, яким би брудним ураганом не пройшлась вона по Україні, її величезне позитивне значення для історії українського народу безперечне. У цій пожежі, хаосі й крові злились воєдино всі українські землі. І якою б не була, очевидно, напочатку їхня доля тяжкою і трудною, в кінцевому рахунку український народ робить рішучий і неминучий крок вперед. До речі, об'єднання — кінець національному дрібному, другорядне кон'юнктурному, [...несе кінець]. Очевидно, його підставою була розірваність земель і різнобожжя.
А народ увесь в цілому треба поставити над війною. Щоб він у картині був більший за війну, народ радянський, смертю смерть поправший.
Незмірний, неприступний розумінню старої західної душі всеперемагаючий гнів слов'янина зіткнувся на рубежах тисячоліть з холодним методом злочинного германця і, скоряючись уже не тільки рукам полководців, а ніби самому інстинкту життя... (Пропуск у записках), тут бились вороги, здавалось, па тисячу літ вперед, так не жаліли життя і добра. Тут у розжарених небачених тиглях виплавлялася історія нового світу...
Радянський народ весь вихований у прагненні подвигу.
Народ може бути великий у кожен даний момент тільки в одній області. Нема поетів — є генерали, маршали. Бувають епохи художників, бувають і інші епохи, які породжують людей розумних і сильних, надзвичайно мужніх.
Сьогодні ми не належим уже собі. Ми належим війні, яка змінить світ. Ми належим майбутньому, бредучи по коліна в крові, окрашені минулим, якому також ми належим.
...скажіть мені, чому ж не весело стало житися в селі? Чому так почали уникати фізичної праці? Хто прокляв її? Хто заворожив, зневажив? Для чого з людини, що обробляє землю, зняли красу вишивки, покрою, кольору? Чого стала людина землі карикатурою на городського гультіпаку?
Сначала автор создает свое произведение, например, в рукописном виде. Затем несет его в издательство.
Здесь редактор становится ее первым сторонним читателем. Он решает дальнейшую судьбу рукописи. Перед печатью сопровождает произведение аннотацией, примечаниями. Привлекает к работе художественного редактора, который подсказывает вид титульной обложки, форзаца, выбор иллюстраций и тому подобное. Большая роль в оформлении книги художника. Именно его фантазия и воображение обогатит книгу, замечательными иллюстрациями заинтересует юного читателя. Технический редактор внесет свой вклад в формат книги, вид заголовков, размещение иллюстраций и тому подобное. В таком деле не обойтись без корректора. Специалист этой профессии внимательно читает текст, исправляет имеющиеся ошибки. Любые изменения или советы, конечно, согласуются с автором.
Затем в печатальне (или как там) родится интересная книга. А к ее созданию причастны люди многих профессий.
Якою б не була страхітливо руйнівна війна, яким би брудним ураганом не пройшлась вона по Україні, її величезне позитивне значення для історії українського народу безперечне. У цій пожежі, хаосі й крові злились воєдино всі українські землі. І якою б не була, очевидно, напочатку їхня доля тяжкою і трудною, в кінцевому рахунку український народ робить рішучий і неминучий крок вперед. До речі, об'єднання — кінець національному дрібному, другорядне кон'юнктурному, [...несе кінець]. Очевидно, його підставою була розірваність земель і різнобожжя.
А народ увесь в цілому треба поставити над війною. Щоб він у картині був більший за війну, народ радянський, смертю смерть поправший.
Незмірний, неприступний розумінню старої західної душі всеперемагаючий гнів слов'янина зіткнувся на рубежах тисячоліть з холодним методом злочинного германця і, скоряючись уже не тільки рукам полководців, а ніби самому інстинкту життя... (Пропуск у записках), тут бились вороги, здавалось, па тисячу літ вперед, так не жаліли життя і добра. Тут у розжарених небачених тиглях виплавлялася історія нового світу...
Радянський народ весь вихований у прагненні подвигу.
Народ може бути великий у кожен даний момент тільки в одній області. Нема поетів — є генерали, маршали. Бувають епохи художників, бувають і інші епохи, які породжують людей розумних і сильних, надзвичайно мужніх.
Сьогодні ми не належим уже собі. Ми належим війні, яка змінить світ. Ми належим майбутньому, бредучи по коліна в крові, окрашені минулим, якому також ми належим.
...скажіть мені, чому ж не весело стало житися в селі? Чому так почали уникати фізичної праці? Хто прокляв її? Хто заворожив, зневажив? Для чого з людини, що обробляє землю, зняли красу вишивки, покрою, кольору? Чого стала людина землі карикатурою на городського гультіпаку?
Сначала автор создает свое произведение, например, в рукописном виде. Затем несет его в издательство.
Здесь редактор становится ее первым сторонним читателем. Он решает дальнейшую судьбу рукописи. Перед печатью сопровождает произведение аннотацией, примечаниями. Привлекает к работе художественного редактора, который подсказывает вид титульной обложки, форзаца, выбор иллюстраций и тому подобное. Большая роль в оформлении книги художника. Именно его фантазия и воображение обогатит книгу, замечательными иллюстрациями заинтересует юного читателя. Технический редактор внесет свой вклад в формат книги, вид заголовков, размещение иллюстраций и тому подобное. В таком деле не обойтись без корректора. Специалист этой профессии внимательно читает текст, исправляет имеющиеся ошибки. Любые изменения или советы, конечно, согласуются с автором.
Затем в печатальне (или как там) родится интересная книга. А к ее созданию причастны люди многих профессий.
Объяснение: