Краса і людські взаєминиКраса і людські взаємини? Для розмови про красу людських взаємин у світовій культурі в такому короткому викладі необхідно конкретизувати деякі поняття і терміни, оскільки будь-яка тема про красу людських відносинах, світовій культурі і їх зв’язку може зайняти не одну сотню сторінок і навіть томів.Культура — це б організації і розвитку людської життєдіяльності, представленої в продуктах матеріальної і духовної праці, в системі соціальних норм, в духовних цінностях, в сукупності стосунків людей до природи, собі, іншим людям.Культура — сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених і створюваних людством в процесі розвитку суспільства і що характеризують міру цього розвитку.Людські відносини — це стосунки, що виникають в процесі життєдіяльності (буття) людини, характеризують взаємозалежність людей як елементів соціальної системи, які відбуваються за певними законами : як вираження істотних стосунків між речами, явищами, їх властивостями і зв’язками. Краса ж людських відносин, категорія краси в людських взаєминах етики і естетики, що має вищу етичну і естетичну цінність виражаючи прагнення людей, до ідеальних стосунків частенько будучи лише еталоном, недосяжним ідеалом. Проте саме прагнення до цього недосяжного примушує людей мислити, здійснювати грандіозні по своїй величі або по своїй дурості вчинки, творити, створюючи те що, потім назвуть надбанням світової культури. Але головне усвідомлювати себе (власне "Я") і інших (іншого) чимось єдиним цілим. При цьому краса людських відносин, на відміну від просто краси не можлива без моральних і теоретичних цінностей (добро, істина). Для міжособових стосунків цінність ця виражена в таких поняттях як: дружба, любов, повага, співчуття.Говорячи про красу людських відносин не можна не сказати про найпрекрасніше почуття в них — про любов тому як саме любов частенько була основною рушійною силою світової культури.Як би то не було краса людських відносин і світова культура тісно взаємозв’язані і дуже складно сказати чи впливає культура на людські відносини або навпаки. Ясне одно про красу людських відносин пишуться літературні твори (романи, вірші, поеми, новели) і картини, в людях виробляються і проявляються кращі риси вдачі, які є величиною постійною упродовж усієї історії, починаючи від древніх цивілізацій Сходу, Єгипту, Греції, Риму і закінчуючи новітнім часом.Тут же необхідно додати що, концентрованим вираженням краси людських відносин в контексті світової культури є мистецтво. Мистецтво — це сфера духовно-практичної діяльності людей, яка спрямована на художнє досягнення і освоєння світу. Воно покликане задовольняти універсальну потребу людини, відтворювати навколишню дійсність в розвинених формах людської чуттєвості.
Добро і зло — одвічні дві сили, що змагаються за владу у світі, але жодна з них не може перемогти, тому світ і існує досі. Але це висока патетика, а у звичайному людському житті все, з одного боку, виглядає значно простішим, а з другого, виявляється значно складнішим.
Інколи людині дуже важко відчути, де пролягає межа між добром і злом. Наприклад, тепер у світі багато сперечаються про евтаназію — штучне переривання життя людям, які дуже страждають від хвороби. Людей, які з милосердя вчиняють це, засуджують за законом. Але чи є евтаназія злом? До цього різні люди ставляться по-різному. Одні вважають, що не можна змушувати страждати хвору людину, якщо у неї вже немає сил жити. Інші ж стверджують, що вирішувати долю людини не може інша людина, це справа долі, Бога, але ні в якому разі не людська. І в одних, і в інших є слушні докази їхньої правоти. І можна погодитися з цими доказами, однак у кожному конкретному випадку треба вибирати конкретне рішення, і, можливо, в різних випадках варто вчиняти по-різному.
Інколи людині дуже важко відчути, де пролягає межа між добром і злом. Наприклад, тепер у світі багато сперечаються про евтаназію — штучне переривання життя людям, які дуже страждають від хвороби. Людей, які з милосердя вчиняють це, засуджують за законом. Але чи є евтаназія злом? До цього різні люди ставляться по-різному. Одні вважають, що не можна змушувати страждати хвору людину, якщо у неї вже немає сил жити. Інші ж стверджують, що вирішувати долю людини не може інша людина, це справа долі, Бога, але ні в якому разі не людська. І в одних, і в інших є слушні докази їхньої правоти. І можна погодитися з цими доказами, однак у кожному конкретному випадку треба вибирати конкретне рішення, і, можливо, в різних випадках варто вчиняти по-різному.