Що б кожен з вас особисто для себе взяв від Григорія Многогрішного у доросле життя? (только отвечайте адекватно)

1) знайомство з кактусом. 2)клим боявся кактуса. 3) клима помiтили. 4)дивний люк. 5) таэмничий звук. 6) секретна лабораторiя ттб. 7) засiб вiд переляку. 8)басейн з дивовижними створiннями. 9)космiчнi прибульцi - голубi жаби. 10)зiткнення з кактусом. 11)клим стаэ смiливим. 12) синi жаби забрали клима. 13) банькатi створiння. 14)"- слухай, нiкчемне створiння." 15)мухи. 16)предмет, схожий на флешку. 17)бабусин голос. 18) бабусю захопили синьоморди. 19)iнструкцiя. 20) подряпаний "запорожець". 21)десант блакитних жаб. 22) машина часу. 23) панi соломiя. 24) стрибок у часi. 25) батьки. 26)стрибок у часi. 27) протиотрута. 28)тонкий слух. 29)давнiй эгипет. 30) "-врятованi! " решта сама

Дума про Марусю Богуславку відтворює ті часи, коли український народ боровся проти турецьких і татарських загарбників, які спустошували міста й села, гнали в неволю наш народ. Це була тяжка доба для України. 

Особливо хвилює своєю яскравістю образ турецької полонянки Марусі Богуславки, яка щиро переймається долею своїх єдинокровних братів-козаків і випускає їх на волю. Це один із найсвітліших жіночих образів українських народних дум, у якому втілено високі патріотичні почуття. 

Як засвідчують історичні документи, втікати з неволі могли переважно чоловіки. Українські жінки ж, які потрапляли до полону, могли звільнитися з ненависного рабства тільки під час козацьких походів. Доля українських бранок була трагічною. Полонянки тужили за рідною землею і нерідко, прагнучи помститися своїм поневолювачам, гинули. 

Маруся Богуславка — цілком реальна особа, хоч документальних свідчень про це немає. Про походження Марусі в думі сказано небагато: жила вона колись у місті Богуславі в сім'ї священика. Мабуть, ще дівчиною потрапила у полон, де й стала дружиною турецького хана. Маруся тужить за рідною землею і, незважаючи на те що вже багато років живе в Туреччині, землю українську називає «наша». Недарма ж і свій ризикований учинок — звільнення українських козаків — вона робить саме на Великдень (найбільше християнське свято). Прощаючись із бранцями, вона передає про себе вісточку батькам.