Всі події , які відбуваються з людиною, багато в чому обумовлені тим місцем, де вони відбуваються. Сприйняття реальності людиною сильно відрізняється в залежності від місця, де людина знаходиться. У сучасному світі велика частина людей проживає далеко від красивої і надихаючої природи – в задушливому місті. Але не можна забувати, що природним місцем існування людини є зовсім не місто, а природа. Для свого щасливого існування людина повинна жити на природі, а не поза нею.
Одразу, ще з перших рядків твору видно, що Митько – людина дії, адже це саме він має найбільше розвинуту фантазію, яка проявилася у його «демосфенській» промові перед від’їздом. Також він дуже рухливий та непосидючий, адже ну ніяк не міг всидіти над студіюванням «книжкової скарбниці». Сергійко набагато спокійніший за свого друга, і довго вагається над прийняттям серйозних рішень. Водночас Митько – не боягуз. Можливо, навіть відважніший за свого приятеля, адже оселитися біля озера було його ідеєю, та й рятувати Василя кинувся саме він. Але, на мою думку, це також свідчить про його великодушність та, звісно, вміння прощати помилки.
Скоріше за все, саме ці чесноти роблять образ Митька привабливим та по-своєму оригінальним. Мені здається, що він може стати хорошим прикладом хоча б для мене, а тоді – й для моїх однолітків та наступних поколінь.
Повість «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки» розповідає про веселі, незвичайні, таємничі пригоди Сергія та Митька. Історія розпочинається з того, що учні п'ятого класу отримали від учительки ботаніки завдання на літо — зібрати колекцію комах... а замість цього почали полювати на страшного Митькозавра. Наприкінці твору той виявився простим хлопцем Василем, який вирішив розіграти двох друзів. За веселим, пригодницьким характером оповіді і бажанням оспівати справжню дружбу ця повість нагадує трилогію В. Нестайка «Тореадори з Васюківки».
«Гуси-лебеді летять» Стельмах план Розділ 1 Лебеді летять. Розповідь діда Михайлика про прихід весни і ключі сонця. Зустріч з дядьком Себастіяном. Лист від батька Михайлика. Прогулянка хлопчика з Петром до лісу. Розділ 2 Любов Михайлика до книги Їжа для орачів Книжечка Дивимось диво Бабське чаклування. Розділ 3 Якимівська загорожа Чорнява дівчина біля вориння Розмова з дівчиною Прощання з любою Делікатність дідуся Мій сон Розділ 4 Намотування вітряків «Космографія» — незрозуміла книга Босонога ярославна Продаж корови заради навчання Розділ 5 Розповідь про гриби «Тарас Бульба» — книга від попа Знахід маремухи і сироїжок Пісня про гай Молоденькі червоноголовці Розділ 6 Гостювання Михайлика у дядька Себастіяна. Повернення Порфирія з банди. Скарги Юхрима Бабенка на дядька Себастіяна Вимога Юхрима Бабенка отримати на себе характеристику від дядька Себастіяна. Читання дядьком Себастіяном характеристики на Юхрима Бабенка Розділ 7 Повернення Михайлика з дідом додому вночі Зустріч подорожуючих з червоноармійцями. Хвороба і смерть дідуся. Сум бабусі за дідусем Похорони бабусі. Розділ 8 Сум Михайлика за померлими старими. Зустріч хлопчика з Любою Приїзд батька Михайлика. Михайлика приймають до школи у другий клас. Батько купує сину чоботи. Розділ 9 Оголошення про першу театральну виставу на селі. Намагання Михайлика потрапити до театру; До дядьки Себастіяна. Перегляд театральної вистави в селі. Від’їзд Мар’яни з козаком Звернення Мар’яни до Михайлика про важливість навчання. Михайлик з Любою йдуть до школи.
Всі події , які відбуваються з людиною, багато в чому обумовлені тим місцем, де вони відбуваються. Сприйняття реальності людиною сильно відрізняється в залежності від місця, де людина знаходиться. У сучасному світі велика частина людей проживає далеко від красивої і надихаючої природи – в задушливому місті. Але не можна забувати, що природним місцем існування людини є зовсім не місто, а природа. Для свого щасливого існування людина повинна жити на природі, а не поза нею.
Одразу, ще з перших рядків твору видно, що Митько – людина дії, адже це саме він має найбільше розвинуту фантазію, яка проявилася у його «демосфенській» промові перед від’їздом. Також він дуже рухливий та непосидючий, адже ну ніяк не міг всидіти над студіюванням «книжкової скарбниці». Сергійко набагато спокійніший за свого друга, і довго вагається над прийняттям серйозних рішень. Водночас Митько – не боягуз. Можливо, навіть відважніший за свого приятеля, адже оселитися біля озера було його ідеєю, та й рятувати Василя кинувся саме він. Але, на мою думку, це також свідчить про його великодушність та, звісно, вміння прощати помилки.
Скоріше за все, саме ці чесноти роблять образ Митька привабливим та по-своєму оригінальним. Мені здається, що він може стати хорошим прикладом хоча б для мене, а тоді – й для моїх однолітків та наступних поколінь.
Повість «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки» розповідає про веселі, незвичайні, таємничі пригоди Сергія та Митька. Історія розпочинається з того, що учні п'ятого класу отримали від учительки ботаніки завдання на літо — зібрати колекцію комах... а замість цього почали полювати на страшного Митькозавра. Наприкінці твору той виявився простим хлопцем Василем, який вирішив розіграти двох друзів. За веселим, пригодницьким характером оповіді і бажанням оспівати справжню дружбу ця повість нагадує трилогію В. Нестайка «Тореадори з Васюківки».
Объяснение:
привет