Що називається сюжетом? *.А. подія чи низка подій, що покладені в основу епічного або драматичного твору. Б.У ньому письменник розповідає нам, читачам, про час і місце подій, знайомить із головними героями.В. це вихідний момент у розвитку дії художнього твору.

Пiсля небезпечноï дороги, пiсля

важких випробувань, сповнений радiстю, повертався назад Климко з

дорогоцiнною сiллю. I тут пiдстерегла хлопчика невблаганна смерть, як

пiдстерiгала вона на тих воєнних дорогах багатьох його ровесникiв.

Та навiть у цю судну годину Климко постає людиною, що дбає

не про себе, а про iнших. Забувши про небезпеку, вiн показує

радянському полоненому воïну, куди втiкати. Тут i скосила його

черга з нiмецького автомата: Вiн упявся пальцями в дiжурку на грудях,

тихо ойкнув i впав. А з пробитого мiшка тоненькою цiвкою потекла на

дорогу сiль.

Образ Остапа «Тарас Бульба» цитати

Зовнішність, портрет Остапа:  

«Крепостью дышало его тело, и рыцарские его качества уже приобрели широкую силу льва»

«…два дюжие молодца, ещё смотревшие исподлобья, как недавно выпущенные семинаристы. Крепкие, здоровые лица их были покрыты первым пухом волос, которого ещё не касалась бритва».

Відношення до навчання: «…в первый год (из киевской бурсы) ещё бежал. Его возвратили, высекли страшно и засадили за книгу. Четыре раза закапывал он свой букварь в землю, и четыре раза, отодравши его бесчеловечно, покупали ему новый». Тарас Бульба пригрозив залишити сина в монастирських служках, якщо він не вивчиться всім наукам, тільки після цього Остап почав займатися.

Характер: «Остап считался всегда одним из лучших товарищей…. никогда, ни в каком случае не выдавал своих товарищей… был суров к другим побуждениям, кроме войны и разгульной пирушки… был прямодушен с равными… имел доброту…»

Юнацькі мрії: мріяв стати справжнім козаком і відправитися в Запорізьку Січ.

Поведінка під час бою: «Остапу, казалось, был на роду написан битвенпый путь и трудное знанье вершить ратные дела». Остап холоднокровно бився, «мог вымерить всю опасность», в нём «не могли не быть заметны наклонности будущего вождя».  

Ставлення до товариства: до останньої хвилини свого життя залишався справжнім товаришем.

Відношення до особистого щастя: ніколи не прагнув до особистого щастя.  «Он был суров к другим побуждениям, кроме войны и разгульной пирушки; по крайней мере, никогда почти о другом не думал».

Відношення з батьками: ближче до батька, мріє до кінця залишитися вірним своїм товаришам, до останнього захищати свою батьківщину