Якщо хлопці робили шкоду і дома батьки на них сварилися, то:
Толя Толя плачучи казав, що він не винен, що Федько призвів на те.
Федько "Не любить також Федько й товаришів видавати".
Як хлопці ведуть себе під час грози:
Толя "Толя тихенько хреститься й блідніє"
Федько "Ось Федько підставляє лице під дощ, ловить краплі ротом. Які у них смішні мокрі голови!.."
Коли хлопці глузують з батька Толі (що у нього великий живіт), то
Толя "Толя їм нічого все ж таки не сказав, він був хлопчик делікатний, вихований.
Федько "Федько, той, якби зачепили його тата, зразу б грубості почав говорити, а то й битись поліз би".
Під час стрибання по крижинах:
Толя злякався, почав плакати, а в кінці на прохання Федька подати йому палицю подумав у першу чергу про себе і вискочив на берег.
Федько поводився на крижинах мужньо, хоча ця його зухвалість і мужність заради хлопчачого спору не вартувала того, щоб ризикувати життям, а коли Толя злякався і запанікував, Федько, не роздумуючи кинувся на до Більш того, захищаючи друга від покарання взяв на себе провину, що це ніби то він штовхнув Толю на крижину.
Том - головний герой оповідання "Усмішка" Рея Бредбері. Він дуже кмітливий та розумний. Проте, він не перестає буди дитиною. Том щирий, відкритий, добрий, як і більшість дітей. Він не здатен на зраду, підлість. Стоячи серед руїн, він зумів роздивитися те, про що дорослі вже давно забули. Це це говорить про те, що він мав добре серце і тонку натуру. Цей хлопчик витримав екзамен на людяність. Він єдиний не зміг плюнути в картину. Том відмітив, що вона гарна. Він зберігає усмішку Джоконди як реліквію. Це – символ вічності мистецтва, духовної краси, морального перетворення, зростання людини. Добро і краса перемогли в ній. Через образ Тома письменник висловлює свій оптимізм, віру в те, що усмішка Джоконди завжди хвилюватиме душі людей. Рей Бредбері переконаний, що науково – технічний розвиток обов’язково має супроводжуватися розвитком духовним. Він вірить в те, що світ від загибелі врятують краса, гармонія, розуміння і відчуття Прекрасного.
Відповідь:
Якщо хлопці робили шкоду і дома батьки на них сварилися, то:
Толя Толя плачучи казав, що він не винен, що Федько призвів на те.
Федько "Не любить також Федько й товаришів видавати".
Як хлопці ведуть себе під час грози:
Толя "Толя тихенько хреститься й блідніє"
Федько "Ось Федько підставляє лице під дощ, ловить краплі ротом. Які у них смішні мокрі голови!.."
Коли хлопці глузують з батька Толі (що у нього великий живіт), то
Толя "Толя їм нічого все ж таки не сказав, він був хлопчик делікатний, вихований.
Федько "Федько, той, якби зачепили його тата, зразу б грубості почав говорити, а то й битись поліз би".
Під час стрибання по крижинах:
Толя злякався, почав плакати, а в кінці на прохання Федька подати йому палицю подумав у першу чергу про себе і вискочив на берег.
Федько поводився на крижинах мужньо, хоча ця його зухвалість і мужність заради хлопчачого спору не вартувала того, щоб ризикувати життям, а коли Толя злякався і запанікував, Федько, не роздумуючи кинувся на до Більш того, захищаючи друга від покарання взяв на себе провину, що це ніби то він штовхнув Толю на крижину.
Пояснення:
Рей Бредбері. «Усмішка».
Объяснение:
Том - головний герой оповідання "Усмішка" Рея Бредбері. Він дуже кмітливий та розумний. Проте, він не перестає буди дитиною. Том щирий, відкритий, добрий, як і більшість дітей. Він не здатен на зраду, підлість. Стоячи серед руїн, він зумів роздивитися те, про що дорослі вже давно забули. Це це говорить про те, що він мав добре серце і тонку натуру. Цей хлопчик витримав екзамен на людяність. Він єдиний не зміг плюнути в картину. Том відмітив, що вона гарна. Він зберігає усмішку Джоконди як реліквію. Це – символ вічності мистецтва, духовної краси, морального перетворення, зростання людини. Добро і краса перемогли в ній. Через образ Тома письменник висловлює свій оптимізм, віру в те, що усмішка Джоконди завжди хвилюватиме душі людей. Рей Бредбері переконаний, що науково – технічний розвиток обов’язково має супроводжуватися розвитком духовним. Він вірить в те, що світ від загибелі врятують краса, гармонія, розуміння і відчуття Прекрасного.