.да-да...именно так называлось сочинение-размышлениекоторое мне пришлось сегодня писать с мальчишкой Виталькой...это было дз по укр.литВиталька в 7клно абсолютно не смыслит ничего в сочинениях..по-этому дз делаю с ним я ИтакЛина Костенко и КРЫЛАта ЧАйка на крыжини...
вспоминаю лето и я на даче...читающая прозу ЛИны КОстенко ЗАписки самосшедшего...
и такое недоумение в конце
А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина...
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір"я,
А з правди, чесноти і довір"я.
У кого - з вірності у коханні.
У кого - з вічного поривання.
У кого - з щирості до роботи.
У кого - з щедрості на турботи.
У кого - з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає...
А крила має. А крила має!
Но стихи у нее красивые есть...
Так вот я о крылахВИталик хлопает ресницамидите вобще не догоняеталегория это чего??
И почему у 7го класса требуют понимать что на одних крылах долго не протянешь
Нужен ГРунт и очень стабильныйа раньше нас учили другому
Вот и философствовала я за ВИталикачто если в жизни и грунт и крыла то она даже по содержанию очень даже и ничего
У далекому селі живе бабуся. Повиростали діти, розлетілися світами. А вона одна, живе спогадами. І яка ж радість, коли приїжджає (якимось, мабуть, попутним транспортом) онука! Нащебече бабусі про свої студентські новини, про те, як зайняті на роботі тато й мама, поїсть бабусиних пиріжків, поп'є свіжого молочка від сусідської корови та й помахає ручкою: треба їхати, хоч на бензовозі, бо коли ще щось буде... Поспіхом забула черевички які перевзувалася. Бабусі - дорога згадка. Торкнулася старенька черевичків, що ще ніби зберігали тепло милих ніжок, і заснула щасливо.
ИтакЛина Костенко и КРЫЛАта ЧАйка на крыжини...
вспоминаю лето и я на даче...читающая прозу ЛИны КОстенко ЗАписки самосшедшего...
и такое недоумение в конце
А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина...
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір"я,
А з правди, чесноти і довір"я.
У кого - з вірності у коханні.
У кого - з вічного поривання.
У кого - з щирості до роботи.
У кого - з щедрості на турботи.
У кого - з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає...
А крила має. А крила має!
Но стихи у нее красивые есть...
Так вот я о крылахВИталик хлопает ресницамидите вобще не догоняеталегория это чего??
И почему у 7го класса требуют понимать что на одних крылах долго не протянешь
Нужен ГРунт и очень стабильныйа раньше нас учили другому
Вот и философствовала я за ВИталикачто если в жизни и грунт и крыла то она даже по содержанию очень даже и ничего