Іван Нечуй-Левицький — один із найвизначніших українських письменників, автор таких відомих творів з народного життя, як "Микола Джеря" і "Кайдашева сім'я". Ці твори стали неначе чистими перлинами на ґрунті української літератури, виділяються своїм високим художнім рівнем, письменницькою майстерністю.
Уже з перших сторінок повісті "Кайдашева сім'я" читач потрапляє в село Семигори, що знаходиться в яру, який "в'ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами". В уяві постають під солом'яними стріхами хати, подвір'я, що огороджені невисокими тинами, з димарів ледь помітною змійкою вгору піднімається дим. Нарешті зустріч з героями. Неначе живі стають вони перед очима. Ось Маруся Кайдашиха — гарна господиня, що рано встала і почала готувати сніданок. Кріпаччина висушила її душу, знищила в ній все добре, ніжне, ласкаве, Тепер жадоба до власності керує всіма її вчинками. Вона довгий час працювала в панів, навчилася зневажливо ставитись до бідніших за себе. Саме через це в сім'ї найчастіше виникали сварки.
Тут. же її чоловік Омелько Кайдаш. Він не сидить без діла. Працює по господарству. Його зовнішність і характер мали на собі відбиток важкої праці. Пекучий біль неволі, який залишився в його душі, він намагався залити горілкою. Вона й довела його до загибелі. Стає жаль цього працьовитого, доброго чоловіка, якого згубило пияцтво, безвихідність підневільного життя.
Чим більше заглиблюєшся в текст, тим важче стає на душі. Але чому ж? Та тому, що рідні люди перетворюються на ворогів. Невже так можна ненавидіти найрідніших? І через що? Хіба тут винна лише власність? А де поділися людська совість, повага, милосердя, душевна щедрість? Якими ж принципами керуються герої твору? Постійні сварки за "моє" і "твоє", життя за принципом: "моя хата скраю", думки тільки про себе, а про інших байдуже. Відстоюючи ці принципи, вони готові очі повибивати одне одному. І не тільки у переносному значенні, адже Мотря у сварці за мотовило дійсно вибила свекрусі око. А пригадаємо епізод, коли та ж Мотря полізла на горище, щоб забрати свою курку, і заодно покрала яйця в Мелашки. Лаврін забрав драбину, і "Мотря теліпалася на стіні, наче павук на павутинні". Читаючи повість, ми сміємось. Але сміх цей гіркий. Письменник з такою художньою майстерністю змалював дрібновласницький побут українського села, щоб ми від душі посміялись і разом з тим здригнулися від жаху. Ми ж знаємо, що українці — народ добрий, щедрий, привітний, гостинний. Але стає зрозумілим, що постійні злидні, нестача зробили їх дріб'язковими, виховували жорстокість, злість, бездушність, заздрість.
"Проведу я русалочки до бору" - календарно-обрядова
Головна думка "Слово про похід Ігорів" : заклик руських князів до єднання для спільної боротьби проти зовнішніх ворогів
Мотив вірша Г. Сковороди «De libertate»: утвердження думки про цінність особистої свободи людини;
«Повість минулих літ» - це історична й літературна пам'ятка, у якій історичні події викладено у формі літературних творів різних жанрів
Темою пісні «Всякому городу нрав і права…» є змалювання сучасного авторові світу, у якому кожен пристосовується, як може
риса, яка не характеризує байки Г. Сковороди це ці твори мають переважно віршовану форму
Жанр "Наталки Полтавки" І. Котляревський визначив як оперу
Події в п`єсі "Наталка Полтавка" розгортаються в такій послідовності:
освідчення возного Наталці - умовляння виборного, щоб Наталка послухала матір - зустріч Миколи й Петра - відмова возного від одруження з Наталкою
«Енеїда» Котляревського за жанром бурлескно-травестійна поема
Жанр твору Т. Шевченка «Катерина» соціально-побутова поема
Заклик до боротьби за звільнення "Борітеся – поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая!" звучить у творі Т. Шевченка «Кавказ»
Іван Нечуй-Левицький — один із найвизначніших українських письменників, автор таких відомих творів з народного життя, як "Микола Джеря" і "Кайдашева сім'я". Ці твори стали неначе чистими перлинами на ґрунті української літератури, виділяються своїм високим художнім рівнем, письменницькою майстерністю.
Уже з перших сторінок повісті "Кайдашева сім'я" читач потрапляє в село Семигори, що знаходиться в яру, який "в'ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами". В уяві постають під солом'яними стріхами хати, подвір'я, що огороджені невисокими тинами, з димарів ледь помітною змійкою вгору піднімається дим. Нарешті зустріч з героями. Неначе живі стають вони перед очима. Ось Маруся Кайдашиха — гарна господиня, що рано встала і почала готувати сніданок. Кріпаччина висушила її душу, знищила в ній все добре, ніжне, ласкаве, Тепер жадоба до власності керує всіма її вчинками. Вона довгий час працювала в панів, навчилася зневажливо ставитись до бідніших за себе. Саме через це в сім'ї найчастіше виникали сварки.
Тут. же її чоловік Омелько Кайдаш. Він не сидить без діла. Працює по господарству. Його зовнішність і характер мали на собі відбиток важкої праці. Пекучий біль неволі, який залишився в його душі, він намагався залити горілкою. Вона й довела його до загибелі. Стає жаль цього працьовитого, доброго чоловіка, якого згубило пияцтво, безвихідність підневільного життя.
Чим більше заглиблюєшся в текст, тим важче стає на душі. Але чому ж? Та тому, що рідні люди перетворюються на ворогів. Невже так можна ненавидіти найрідніших? І через що? Хіба тут винна лише власність? А де поділися людська совість, повага, милосердя, душевна щедрість? Якими ж принципами керуються герої твору? Постійні сварки за "моє" і "твоє", життя за принципом: "моя хата скраю", думки тільки про себе, а про інших байдуже. Відстоюючи ці принципи, вони готові очі повибивати одне одному. І не тільки у переносному значенні, адже Мотря у сварці за мотовило дійсно вибила свекрусі око. А пригадаємо епізод, коли та ж Мотря полізла на горище, щоб забрати свою курку, і заодно покрала яйця в Мелашки. Лаврін забрав драбину, і "Мотря теліпалася на стіні, наче павук на павутинні". Читаючи повість, ми сміємось. Але сміх цей гіркий. Письменник з такою художньою майстерністю змалював дрібновласницький побут українського села, щоб ми від душі посміялись і разом з тим здригнулися від жаху. Ми ж знаємо, що українці — народ добрий, щедрий, привітний, гостинний. Але стає зрозумілим, що постійні злидні, нестача зробили їх дріб'язковими, виховували жорстокість, злість, бездушність, заздрість.
До ознак фольклору не належить оригінальність, неповторність сюжету, композиції та поетики
Відчуває роздвоєність Маруся Богуславка
Марусі Чурай приписують авторство "Засвіт встали козаченьки"
Морозенка замучили татари
Уривок з твору "Чи не той то хміль?"
"Ой летіла сріла" - балада
"На панщину хожу, хожу" - суспільно-побутова
"Ой ходить сон коо вікон" - родинно-побутова
"Проведу я русалочки до бору" - календарно-обрядова
Головна думка "Слово про похід Ігорів" : заклик руських князів до єднання для спільної боротьби проти зовнішніх ворогів
Мотив вірша Г. Сковороди «De libertate»: утвердження думки про цінність особистої свободи людини;
«Повість минулих літ» - це історична й літературна пам'ятка, у якій історичні події викладено у формі літературних творів різних жанрів
Темою пісні «Всякому городу нрав і права…» є змалювання сучасного авторові світу, у якому кожен пристосовується, як може
риса, яка не характеризує байки Г. Сковороди це ці твори мають переважно віршовану форму
Жанр "Наталки Полтавки" І. Котляревський визначив як оперу
Події в п`єсі "Наталка Полтавка" розгортаються в такій послідовності:
освідчення возного Наталці - умовляння виборного, щоб Наталка послухала матір - зустріч Миколи й Петра - відмова возного від одруження з Наталкою
«Енеїда» Котляревського за жанром бурлескно-травестійна поема
Жанр твору Т. Шевченка «Катерина» соціально-побутова поема
Заклик до боротьби за звільнення "Борітеся – поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая!" звучить у творі Т. Шевченка «Кавказ»