Що свідчить про те, що Сергій з Митьком мають велике бажання пізнати світ, історичне минуле? Яким чином хлопці захопилися книгами, зоологічною наукою? Як Сергій з Митьком ставилися до бабусі, мешканців села? Яке значення має те, що юні дослідники вміють орієнтуватися на місцевості? У чому виявляється любов до природи, довкілля? Чому Сергій з Митьком мріяли про власну славу? Якими були стосунки між хлопцями? Як поводять себе друзі, перебуваючи у складних ситуаціях? Що дає підставі стверджувати про доброту, чуйність хлопців у стосунках з Василем Трошем?

 у поезії Б. Олійника «Ринг» дійсно вимальовується особлива картина боротьби. У той же час зазначають, що така боротьба, мабуть, буде вічною, бо вона відтворює саме життя у всіх його суперечностях, складнощах, непорозуміннях. Деякі учні можуть говорити про те, що боротьба – це жорстокість, і її краще уникати. Однак їх варто переконати в тому, що боротьба не завжди повинна мати фізичний характер, адже це і здатність до моральної стійкості, готовність бути вірним своїм переконанням, не звертаючи уваги на кпини інших. Боротьба в нашому житті – це намагання бути самим собою, виправляти недоліки суспільства, серед яких частими є підступність, брехливість, беззаконня. І навіть у бою без правил є певні правила, яких кожен повинен дотримуватися. Так і в житті: навіть у складних конфліктних ситуаціях людина повинна вміти знаходити словесні дієві аргументи, і не може використовувати те, що може завдати іншій людині болю, страждання

Людині у житті доводиться багато за що боротися. Однак така боротьба може мати різні форми та наслідки. Так, ми можемо відстоювати свою точку зору, докладати якомога більше зусиль для досягнення своїх цілей. Також людині часто доводиться боротися навіть із самою собою, коли вона чогось не бажає, але мусить робити. Ще можемо говорити про зовнішніх супротивників. Це можуть бути люди або певні життєві обставини
 Боротьба – досить складне та суперечливе явище. Необдумані дії можуть зашкодити нам, тому ніколи не забуваймо про мудрість, що повинна керувати кожним нашим вчинком.

«Тіні забутих предків» аналіз Літературний рід: епос Жанр «Тіні забутих предків»: повість Тема «Тіні забутих предків»: зображення життя гуцулів у Карпатах на межі 19 — 20 ст. у гармонії з природою, традиціями і звичаями, з язичницькими й християнськими віруваннями. Ідея «Тіні забутих предків»: оспівування високого й красивого почуття — кохання. Поштовх для написання: перебування М. Коцюбинського в селі Криворівня (Івано-Франківська область), під час якого він отримав багато вражень від життя, звичаїв і обрядів гуцулів. Інші назви: Тіні минулого, Голос віків, Відгомін Предковіку, Дар Предків забутих Головні герої «Тіні забутих предків» Іван Палійчук  — дев’ятнадцята дитина у родині. Не відчуваючи себе комфортно серед людей, часто втікає в ліс. Добре знається на травах ще з семи років. Згодом знайомиться із Марічкою, дівчинкою з ворожого роду. Між дітьми зав’язується дружба, а згодом — кохання. Після смерті батька хлопець змушений іти працювати на полонину, і коли повертається, дізнається, що Марічка загинула. З великого горя Іван йде в ліс і там живе шість років. Потім повертається додому, одружується з Палагною. Закінчується його життя зустріччю із нявкою в образі Марічки. Іван йде за нею в ліс без страху, але мара зникає при появі чугайстра, доброго лісового духа. Потім Іванові вчувається її голос, і він, слідуючи за ним, падає з гори. Марічка Гутенюк  — кохана Івана. Познайомилася з Іваном ще з малечку. Поетична душа, складає і співає пісні, в той час як Іван грає на флоярі. Передчуває, що щасливо жити їм разом не судилося. Згодом, коли Іван пішов в найми, гине в Черемоші під час повені. Палагна  — дівчина з багатого роду, добра господарка. Але вона не була вдоволена своїм мрійливим чоловіком, який все більше любив пасти маржинку, а не ходити коло хати. Не розуміла вона й Іванових пісень. Палагна стає коханкою сусіда Юри. Юра  — мольфар, людина, наділена надприродними здібностями. Йому під силу відігнати градову хмару чи, навпа­ки, викликати дощ, урятувати худобу чи звести людину — залеж­но від обставин та уподобань. Стає коханцем Палагни і прагне звести чарами Івана зі світу. Сюжет «Тіні забутих предків» На початку твору розповідається про закохану молоду пару — Івана та Марічку. Вони належали до ворогуючих гуцульських родів Палійчуків і Гутенюків, боротьба між якими тривала уже давно. Проте це не стало на заваді їхньому коханню. Згодом Іван тривалий час змушений перебувати в наймах на полонині, а повернувшись він дізнається про смерть Марічки. Іван важко переживає загибель коханої: «Великий жаль вхопив Івана за серце. Зразу його тягло скочити з скелі у крутіж: «На, жери і мене!» Але потому щемлячий тусок погнав його в гори, далі од річки. Затуляв вуха, щоб не чути зрадливого шуму, що прийняв в себе останнє дихання його Марічки. Блукав по лісі, поміж камінням, в заломах, як ведмідь, що зализує рани, і навіть голод не міг прогнати його в село. Знаходив ожини, гогози, пив воду з потоків і тим живився. Потому щез. Люди гадали, що він загинув з великого жалю, а дівчата склали співанки про їхнє кохання та смерть, які розійшлися по горах». «Шість літ не було чутки про нього, на сьомий раптом з’явився». Одружився з Палагною та почав «ґаздувати». З часом Палагна стала «любаскою» сусіда Юри. Іван про це знав, проте йому було байдуже, тому що він не міг забути Марічку та змиритися з болем. Якось хлопець пішов у гори й почув там голос Марічки, попрямував за ним і зустрів кохану у вигляді нявки. Після короткої розмови вона зникла, натомість Іван зустрів чугайстра і спробував відволікти його, запросивши у танок, щоб Марічка могла якнайдалі утекти. Після танцю з лісовиком головний герой пішов за голосом коханої і зірвався в урвище. Наступного дня його ледь живого знайшли пастухи. Згодом він помер, і його поховали за місцевими звичаями (з танцями і розвагами). Проблематика »Тіні забутих предків» Гармонія між людиною та світом природи Життя і смерть Добро і зло Язичництво і християнство Сила кохання і неможливість жити без нього Вплив мистецтва на людину Роль праці в житті людини Стосунки батьків і дітей Сюжет повісті перегукується з трагедією Шекспіра «Ромео і Джульєтта». Палійчуки і Гутенюки ворогують так само, як Монтеккі та Капулетті. Діти з ворожих родів кохають одне одного. Вкінці герої гинуть. У повісті широко використовуються діалектичні слова. У 1964 році режисер Сергій Параджанов та оператор Юрій Іллєнко зняли однойменний фільм.