композиція «дорогою ціною» «дорогою ціною» має особливу побудову. у коротенькому вступі письменник характеризує суспільно-політичне життя на україні в 30-х роках хіх століття, коли розгортаються події, змальовані в оповіданні, а також згадує про ще давніші події з історії боротьби українського народу за свободу і незалежність. коцюбинський висловлює свій погляд на життя народу як на «віковічну боротьбу двох станів, панського і мужичого». вступ до оповідання є нам краще зрозуміти ідею твору. далі в п’яти частинах твору послідовно розгортаються події. в заключній частині оповідання письменник показує самотнє життя уже старого остапа через багато років після смерті соломії. вступ і закінчення, таким чином, є ніби своєрідною історичною рамкою, що охоплює зображені в творі події. вступ (експозиція) — палке слово автора про героїчну історію народу, про його нескорений вільнолюбивий дух. i частина — втеча остапа і соломії від пана. це зав’язка сюжету. ii частина — переправа через прут і поранення головного героя. iii частина — перебування остапа у плавнях, пошуки соломією порятунку. поєдинок юнака з вовком. iv частина — головні герої у циган, арешт остапа. v частина. кульмінацією повісті є спроба соломії визволити коханого з-під турецької варти. розв’язка твору — загибель головної героїні. епілог — старий остап живе самотою і чекає зустрічі у вічності з коханою. експозиція-вступ. це ніби заспів, який потім конкретизується в типових людських долях, образах, подіях, пейзажах тощо. у вступі твору коцюбинський розповідає про підневільне рабське життя селян-кріпаків, їх самовіддану боротьбу за волю, знайомить нас з формами цієї боротьби (втеча від панів на вільні степи дунаю), з місцем дії. вступ оповідання «дорогою ціною» показує читачеві середовище, в якому формувалися герої твору, психологічно готує читача до вчинків остапа і соломії. зав’язка: втеча остапа від пана і панщини як наслідок конфлікту між кріпаком і паном (пан хоче покарати героя за бунтарство, остап вирішує втекти). розвиток дії: наступний епізод — злигодні героїв твору під час втечі, сутички з прикордонною вартою, турецькою поліцією. кульмінація: соломія вирішує силою звільнити остапа з-під з турецької варти. сутичка з турецькою вартою. розв’язка: загибель соломії, що завершує розвиток конфлікту в боротьбі героїв за волю. сюжетні лінії «дорогою ціною» — відтворення історичної епохи в оповіданні; — боротьба героїв за волю і власне щастя; — щире почуття кохання між остапом і соломією. м. коцюбинський на основі глибокого вивчення життя кріпаків початку хх ст. за творчої уяви написав захоплююче оповідання «дорогою ціною». усі події та герої правдиві, типові. типовість у цьому творі виявляється в реалістичному змалюванні життєвих фактів і характерів кріпаків першої половини хіх ст., які письменник подав узагальнено. втілені вони в індивідуальних людських долях соломії і остапа — привабливих героїв, які діють у конкретних історичних обставинах. оповідання «дорогою ціною» м. коцюбинського захоплює напруженим і цікавим сюжетом, героїчним характером і духовною красою його героїв. а ще — вмілим показом однієї з форм боротьби кріпаків за волю та незалежність — втечі від панів. своїм твором письменник прославив бунтарський дух українського народу, який ніколи не хотів бути робочою худобою для панів. українське селянство, за словами автора, готове було дорогою ціною заплатити за волю. воно не запліснявіло в неволі, не втратило живої душі, сподівалося на визволення. мрія про волю передавалась із покоління в покоління, опоетизовувалась у народних піснях, закликала до втечі від панів у ті місця, «де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — полягти кістками на вічний спочинок».
В. симоненко «гей, нові колумби й магеллани» аналіз аналіз вірша в. симоненка «гей, нові колумби й магеллани»: тема, ідея, основна думка, художні засоби в. симоненко «гей, нові колумби й магеллани» аналіз тема: звернення письменника до молоді, щоб вони вирушали у мандри і відкривали нове, ніким ще невідоме, цікаве, захоплююче. ідея: сенс життя людини — пошуки, мандри, прагнення самоствердитися; заперечення байдужості, пасивності. основна думка: створення руху вперед, романтичного пориву, пошуку відкриттів і самовідкриттів. художні засоби «гей, нові колумби й магеллани» звертання: «гей, нові колумби й магеллани», «кораблі», «украї», «друзі». риторичні оклики: «напнемо вітрила наших мрій! » «кораблі! шикуйтесь до походу! » «мрійництво! жаго моя! живи! » «відкривай духовні острови! » «нидіє на якорі душа! » «півень землю всю не розгребе! » «шкварити байдужість на вогні! » риторичні запитання: «хто сказав, що все уже відкрито? нащо ж ми народжені тоді? » «як нам помістити у корито наші сподівання молоді? » метафори: «кличуть … у мандри океани», «бухту … облизує прибій», «сподівання помістити», «нидіє… душа», «б’ються груди», «вітер… не остудить». епітети: «молоді сподівання», «рідний народ», «духовні острови», «вітри тужаві». тавтологія: «відкрито вже відкрите». композиція «гей, нові колумби й магеллани» поезія складається з шести куплетів по чотири рядки. твір починається із звернення до нових колумбів і магелланів з пропозицією продовжити відкривати цікаве, незвідане в житті. протягом поезії автор висловлює думку про прагнення кожної людини жити активно, на благо рідного краю, народу. наприкінці поезії в. симоненко засуджує байдужість і пропонує її «шкварити… на вогні».
