Захотів якийсь пан перевірити вкус людей. Набрав у три стакана воду, горілку та меду не твердого. Підходить до першої людини та дає їй стакан у руки. Людина не знає, які три страви у цих стаканах. У людини перший стакан, вона робить глоток та говорить: -Це ж звичайна вода. До другої людини підходить пан та дає доугий стакан: -Гарна горілка,- відповідає людина. Третя говорить: -Смачний у вас, пане, мед. Усі відгадали, тоді підходить пан до четвертої людини та говорить: -Спробуйте усі три страви. Після цього людина відповідає, роблячи помилку у кожної страві, тоді пан відповідає: -Ви, мабуть, багато другого стакана спробували.
Серед пам'яток минулого у стародавньому Києві - знаменитий архітектурний комплекс XI-XVIII сторіч - Софія Київська. Його центральна споруда - Софійський собор, закладений у XI сторіччі за наказом Ярослава Мудрого на честь його перемоги над печенігами. Відтоді Софія стає важливим культурним центром східнослов'янської держави. Тут було створено першу відому нам бібліотеку. У своєрідних майстернях - скрипторіях - працювали переписувачі книг. Скрипторії зазвичай обладнували при княжому дворі, при монастирях. А там, де книги переписувалися, там вони здебільшого й зберігалися. Про Ярослава літописець повідомляє: "Ярослав же... любив книги і, багато їх переписувавши, поклав у церкві святої Софії, котру створив сам". Портрет князя, якого за прихильність до наук народ прозвав Мудрим, дивиться на нас із кам'яної стели, встановленої вдячними нащадками 1969 року у дворі заповідника навпроти Софійського собору. На камені вирізьблено слова з літопису, який звеличує князя за те, що той "сіяв у серцях людей книжні слова". На жаль, ми не знаємо, які саме книги були у бібліотеці Ярослава, не знаємо й того, яка доля спіткала це старовинне книгосховище.
Захотів якийсь пан перевірити вкус людей. Набрав у три стакана воду, горілку та меду не твердого. Підходить до першої людини та дає їй стакан у руки. Людина не знає, які три страви у цих стаканах. У людини перший стакан, вона робить глоток та говорить:
-Це ж звичайна вода.
До другої людини підходить пан та дає доугий стакан:
-Гарна горілка,- відповідає людина.
Третя говорить:
-Смачний у вас, пане, мед.
Усі відгадали, тоді підходить пан до четвертої людини та говорить:
-Спробуйте усі три страви.
Після цього людина відповідає, роблячи помилку у кожної страві, тоді пан відповідає:
-Ви, мабуть, багато другого стакана спробували.
Відтоді Софія стає важливим культурним центром східнослов'янської держави. Тут було створено першу відому нам бібліотеку. У своєрідних майстернях - скрипторіях - працювали переписувачі книг. Скрипторії зазвичай обладнували при княжому дворі, при монастирях. А там, де книги переписувалися, там вони здебільшого й зберігалися.
Про Ярослава літописець повідомляє: "Ярослав же... любив книги і, багато їх переписувавши, поклав у церкві святої Софії, котру створив сам". Портрет князя, якого за прихильність до наук народ прозвав Мудрим, дивиться на нас із кам'яної стели, встановленої вдячними нащадками 1969 року у дворі заповідника навпроти Софійського собору. На камені вирізьблено слова з літопису, який звеличує князя за те, що той "сіяв у серцях людей книжні слова".
На жаль, ми не знаємо, які саме книги були у бібліотеці Ярослава, не знаємо й того, яка доля спіткала це старовинне книгосховище.