Із почуттям неабиякого захоплення Леся Українка оспівувала рідну землю у своїх віршах, але вона ніколи не була співцем природи, бо вона всюди, перш за все, бачила український народ – з його радістю і горем, його стражданнями і сподіваннями на краще майбутнє. Її слова дійсно стали пророчими, бо її твори стали безсмертними, а сама Леся українка і сьогодні приваблює нас як людина і поетеса своїм життєвим подвигом, своєю самовідданістю боротьбі за щастя українського народу, за його краще майбутнє, за його свободу та незалежність.