Що засвідчує намаганню Г. Сковороди уславити героїзм Б. Хмельницького, борця за волю українців у вірші "De libertate". Відповідь обґрунтуйте або
Чи актуальні в наш час думки Г. Сковороди, висловленні у вірші "Всякому місту – звичай й права". Відповідь обґрунтуйте
Відповідь:
1.У степу Климко прокинувся від холодної роси
2.Звечора Климку не давали спати миші. цитата "Звечора миші лоскотали Климка, гасаючи йому по руках і ногах"
3.Батько хлопчикові замінив дядько Кирило цитата "Климко жив удвох з дядьком Кирилом, відколи осиротів".
4.Дядько працював "машиністом великого паровоза ФД"
5.Найбільша радість Климко, щоб дядько перевірив його зошити. Цитата "Це була найбільша радість Климкова — покласти перед дядьком чепурно списані зошити"
6.Для дядька Климко варив юшку Цитата "насипати йому юшки, якої сам і наварив, — гарячої та запашної"
7.Климко завжди знаходив гостинець від дядька у його робочій скриньці. цитата "Візьми ж отам у скриньці гостинець"
8.Коли в бараках потрапила бомба, Климко оселився у колишній ваговій. Цитата: "Климко знайшов собі притулок у невеличкій кімнатці на шахтній сортувальні, де була колись вагова"
9.Старий чех пригостив Климка галетами і сіллю. цитата "В ньому лежала пачка сухих — вони торохтіли — зеленкуватих галет у прозорому лопотючому папері і кругла чорна коробочка солі — може, зо жменю.
10.Перший сухар Климко з'їв, відійшовши від станції кілометрів на двадцять п"ять. Цитата: "Перший сухар Климко розломив, коли відійшов од станції кілометрів за двадцять п'ять і сів перепочити..."
11. У ледь жевріючому багатті хлопчик знайшов дві картоплини. Цитата "Климко розворушив палицею багаття — з нього викотилося дві чорні, як-вугілля, картоплини".
12. Найдужче в дорозі у Климко боліли ноги. Цитата "Найдужче боліли ноги зранку після ночівлі", "ноги не вдержали, їх ніби одняло", "гули ноги, пекло підошви, натруджені об дрібні камінці"
Пояснення:
Наприкінці 1824 року Олекса вступив однорічником («вольноопределяющимся») у Ніжинський кінно-єгерський полк, а в травні 1825 року став юнкером.
Олекса Стороженко пройшов шлях від унтерофіцера в кінно-єгерському до капітана Новоросійського драгунського полку (1838), а в 1841 році став старшим ад'ютантом штабу 3-го резервного кавалерійського корпусу. В 1846 році отримав штаб-офіцерський чин майора і був переведений на нестройову службу. Служив він обер-вагенмейстером[9] корпусу, командував 10-ю фурштадтською бригадою. Була це військова обозна служба, поміж іншого обер-вагенмейстер відповідав за відбір та закупівлю коней для армійських потреб.
Объяснение:
Стороженку довелося брати участь у воєнних кампаніях: російсько-турецькій війні 1828—1829, придушенні польського повстання 1830—1831, у поході 1849 в Угорщину.