Маленький хлопчик фігурка спочатку залишився у класі Ганнусі, а потім час від часу так само допомагав школярам та мандрував цілим світом. Одного разу Ганнуся намалювала йому до пари чарівну дівчинку фігурку. З першого погляду вона припала до серця Ха-еФу. Ганнуся не знала, як назвати свою крихітку, і тоді хлопчик фігурка вигадав дзвінке ім"я Ді-Фа. Ді-Фа була дуже вродливою і розумною. Тому з самого початку хлопчик та дівчинка фігурки дуже потоваришували! Вони разом читали книжки, що приносила додому Ганнуся, та допомагали їй з домашнім завдання. А іноді вони мандрують разом до інших школярів і допомагають найстараннішим з них.
Карпо Летючий пішов разом з запорожцями до цекви молитися за Україну. А потім він почав розпитувати у них про історію і минуле України. Йому дуже припала до душі гостинність запорожців і їх побут, який так відрізнявся від того, що був у нього вдома. Дні спливали один за одним. І Карпо почав сумувати. Отаман побачив це і вирішив до Карпу повернутися. Найсильніші запорожці вирішили проводити його. Але це було нелегко. Вони довго блукали перш ніж знайшли правильну дорогу. Карпо віддячив їм добрими словами і смачними гостинцями. Він пообіцяв розповісти всім про зачаровану Січ, про пропишні сади, луки, прекрасні квіти, від яких не можна було відвести очей, про доброго гетьмана і сильних запорожців. Щоб вони вічно жили у пам"яті свого народу.
Маленький хлопчик фігурка спочатку залишився у класі Ганнусі, а потім час від часу так само допомагав школярам та мандрував цілим світом. Одного разу Ганнуся намалювала йому до пари чарівну дівчинку фігурку. З першого погляду вона припала до серця Ха-еФу. Ганнуся не знала, як назвати свою крихітку, і тоді хлопчик фігурка вигадав дзвінке ім"я Ді-Фа. Ді-Фа була дуже вродливою і розумною. Тому з самого початку хлопчик та дівчинка фігурки дуже потоваришували! Вони разом читали книжки, що приносила додому Ганнуся, та допомагали їй з домашнім завдання. А іноді вони мандрують разом до інших школярів і допомагають найстараннішим з них.
Карпо Летючий пішов разом з запорожцями до цекви молитися за Україну. А потім він почав розпитувати у них про історію і минуле України. Йому дуже припала до душі гостинність запорожців і їх побут, який так відрізнявся від того, що був у нього вдома. Дні спливали один за одним. І Карпо почав сумувати. Отаман побачив це і вирішив до Карпу повернутися. Найсильніші запорожці вирішили проводити його. Але це було нелегко. Вони довго блукали перш ніж знайшли правильну дорогу. Карпо віддячив їм добрими словами і смачними гостинцями. Він пообіцяв розповісти всім про зачаровану Січ, про пропишні сади, луки, прекрасні квіти, від яких не можна було відвести очей, про доброго гетьмана і сильних запорожців. Щоб вони вічно жили у пам"яті свого народу.