Як нема без зірок небозводу, як блакиті без сонця нема, так і мови нема без народу, і народу без мови нема. Володимир Забаштанський Мова для нас явище звичне і, здається, вона існувала завжди. Але це не так. Українська мова, якою ми зараз розмовляємо, розвивалась протягом багатьох століть. Народ-мовотворець залишив нам безцінний спадок. Дізнаватися про значення старих і нових слів, їх походження, мандрівки по різних мовах дуже цікаво і повчально. Інколи історія одного слова може розповісти про прадавні події, відкриття, зв'язки між народами. Досліджуючи таємниці мови, вчені відкривають не лише історію слів, а й життя народу, його душу.
Газета – періодичний опублікований документ, що складається з випусків (номерів), які виходять через певні проміжки часу, і містять офіційні матеріали, оперативну інформацію, статті з актуальних суспільно-політичних, виробничих, наукових питань та літературні твори і рекламну інформацію. Випуски (номери) періодичного документа однакового оформлені, мають номер або дату виходу і, як правило, однаковий обсяг та формат. Кількість номерів протягом року є однаковою.Потреби суспільства в інформації, що в свою чергу, свідчило про зміни в суспільстві та про формування і розвиток на різних рівнях все більш різнобічних культурних інтересів, які вимагали різноманітних повідомлень – від фундаментальних наукових праць до фактів повсякденного життя надалі поштовх до створення газети.В першій половині 16 ст. в центральних та периферійних представництвах значних торгівельних підприємств вже функціонували вісники та бюлетні, які містили інформацію політичного і економічного змісту. Спочатку це були рукописні документи, які лише в кінці 16 ст. за ініціативи деяких передбачливих видавців та друкарів перетворились в “книги новин”.Самою стародавньою з “книг новин” про яку є відомості називається “The treve encountre”; це англійська книга новин не була виданням, присвяченим економічній тематиці, а являла собою хроніку подій і складалася з дванадцяти сторінок. Віддрукована була в Лондоні в 1513 році.Згодом книги новин не забарилися перетворитися в аркуш новин і набути хоча і обмежений, але все ж таки більш-менш різноманітний зміст. Тоді ж з’явилась тенденція надавати аркушам новин деяку періодичність виходу. Це було зародження газет, які в Венеції та у Франції отримали назви “Аввізі” та “Газзетт”, а в Англії їх називали “Ньюс пейперс”. Щотижневик “Авізо-Релацьон одер Цайтунг”, що друкувався в Страсбурзі в серпні 1609 року, має вигляд першої друкованої газети в сучасному розумінні цього слова. Однак, широке розповсюдження газета отримала тільки напочатку 19 ст., коли почали з’являтись перші провінціальні, приватні газети. Газета містить текстову інформацію. Характер змісту газети значно відрізняє її від інших видів документів. Значний вплив на зміст газети спричиняє динамізм процесів суспільного життя. Газетні видання відтворюють те, що відбувається зараз, газетна інформація відображує теперішні події сьогодення та факти повсякденного життя. Газети розрізняються за періодичністю виходу в світ (щоденні, щотижневі); за читацьким призначенням можуть бути розраховані на масового читача або на спеціалістів; за розповсюдженістю розрізняють: загальнонаціональні (всеукраїнські); центральні; регіональні (виходять і розповсюджуються в межах окремого району; місцеві (обласні, міські, районні, корпоративні (виходять і розповсюджуються в межах підприємства, закладу, компанії).
як блакиті без сонця нема,
так і мови нема без народу,
і народу без мови нема.
Володимир Забаштанський
Мова для нас явище звичне і, здається, вона існувала завжди. Але це не так. Українська мова, якою ми зараз розмовляємо, розвивалась протягом багатьох століть. Народ-мовотворець залишив нам безцінний спадок.
Дізнаватися про значення старих і нових слів, їх походження, мандрівки по різних мовах дуже цікаво і повчально. Інколи історія одного слова може розповісти про прадавні події, відкриття, зв'язки між народами.
Досліджуючи таємниці мови, вчені відкривають не лише історію слів, а й життя народу, його душу.
Сидір Воробкевич
(номерів), які виходять через певні проміжки часу, і містять офіційні
матеріали, оперативну інформацію, статті з актуальних
суспільно-політичних, виробничих, наукових питань та літературні твори і
рекламну інформацію. Випуски (номери) періодичного документа однакового
оформлені, мають номер або дату виходу і, як правило, однаковий обсяг та
формат. Кількість номерів протягом року є однаковою.Потреби суспільства в інформації, що в свою чергу, свідчило про зміни в
суспільстві та про формування і розвиток на різних рівнях все більш
різнобічних культурних інтересів, які вимагали різноманітних повідомлень
– від фундаментальних наукових праць до фактів повсякденного життя
надалі поштовх до створення газети.В першій половині 16 ст. в центральних та периферійних представництвах
значних торгівельних підприємств вже функціонували вісники та бюлетні,
які містили інформацію політичного і економічного змісту. Спочатку це
були рукописні документи, які лише в кінці 16 ст. за ініціативи деяких
передбачливих видавців та друкарів перетворились в “книги новин”.Самою стародавньою з “книг новин” про яку є відомості називається “The
treve encountre”; це англійська книга новин не була виданням,
присвяченим економічній тематиці, а являла собою хроніку подій і
складалася з дванадцяти сторінок. Віддрукована була в Лондоні в 1513
році.Згодом книги новин не забарилися перетворитися в аркуш новин і набути
хоча і обмежений, але все ж таки більш-менш різноманітний зміст. Тоді ж
з’явилась тенденція надавати аркушам новин деяку періодичність виходу.
Це було зародження газет, які в Венеції та у Франції отримали назви
“Аввізі” та “Газзетт”, а в Англії їх називали “Ньюс пейперс”.
Щотижневик “Авізо-Релацьон одер Цайтунг”, що друкувався в Страсбурзі в
серпні 1609 року, має вигляд першої друкованої газети в сучасному
розумінні цього слова. Однак, широке розповсюдження газета отримала
тільки напочатку 19 ст., коли почали з’являтись перші провінціальні,
приватні газети.
Газета містить текстову інформацію. Характер змісту газети значно
відрізняє її від інших видів документів. Значний вплив на зміст газети
спричиняє динамізм процесів суспільного життя. Газетні видання
відтворюють те, що відбувається зараз, газетна інформація відображує
теперішні події сьогодення та факти повсякденного життя.
Газети розрізняються за періодичністю виходу в світ (щоденні,
щотижневі); за читацьким призначенням можуть бути розраховані на
масового читача або на спеціалістів; за розповсюдженістю розрізняють:
загальнонаціональні (всеукраїнські); центральні; регіональні (виходять і
розповсюджуються в межах окремого району; місцеві (обласні, міські,
районні, корпоративні (виходять і розповсюджуються в межах підприємства,
закладу, компанії).