Усі ми люди… Коли говорять «будь людиною» , розуміють порядність, чесність, доброту, співчутливість, безкорисливість, совісність та багато інших хороших рис.
Людина наділена розумом, вона може керувати своєю поведінкою. Совість підказує цей правильний вибір. А починається шлях справжньої людини з гарного виховання, дотримання чеснот, наявності доброго серця. В цьому можна рівнятися на наших волонтерів. Прикладом може бути Леся Українка, яка незважаючи на невиліковну на той час недугу, що причиняла їй біль, будучи молодою не впала духом, написала багато чудових віршів.
Утверджувати добро, не робити зла – таким є життя справжньої людини.
Я хочу розповісти про другорядного героя Кактуса з твору «ТТБ» Л.Вороніної.
Це прізвисько одного хлопця, його справжнє ім’я Сашко Смик. Колись він був як усі. Мав сили рівні з іншими, був одного зросту з усіма, особливо нічим не вирізнявся серед інших дітей. Але після останнього літа він виріс на дві голови, накачав м'язи. Особливо вирізняла його серед інших зачіска, схожа на кактус. Відчувши силу, він став занадто самовпевненим, зробився бешкетником. Ображав свого сусіда Клима,обзивав його різними образливими словами.
Кактус не подобався багатьом. Автор характеризує цього героя з деякою непривітністю, зовсім не симпатизує йому. Називає цього героя орангутангом. Він дуже добре змальовує зовнішність та риси Кактуса, але без якогось захоплення ним. На мою думку, автор навіть підкреслює, що погана поведінка людей ще більше псує їх зовнішність.
Сашко у творі пережив багато пригод, дечому навчився. Мене тішить те, що він більше не буде зрадником і не показуватиме свої «колючки».
Людина наділена розумом, вона може керувати своєю поведінкою. Совість підказує цей правильний вибір. А починається шлях справжньої людини з гарного виховання, дотримання чеснот, наявності доброго серця. В цьому можна рівнятися на наших волонтерів. Прикладом може бути Леся Українка, яка незважаючи на невиліковну на той час недугу, що причиняла їй біль, будучи молодою не впала духом, написала багато чудових віршів.
Утверджувати добро, не робити зла – таким є життя справжньої людини.
Це прізвисько одного хлопця, його справжнє ім’я Сашко Смик. Колись він був як усі. Мав сили рівні з іншими, був одного зросту з усіма, особливо нічим не вирізнявся серед інших дітей. Але після останнього літа він виріс на дві голови, накачав м'язи. Особливо вирізняла його серед інших зачіска, схожа на кактус. Відчувши силу, він став занадто самовпевненим, зробився бешкетником. Ображав свого сусіда Клима,обзивав його різними образливими словами.
Кактус не подобався багатьом. Автор характеризує цього героя з деякою непривітністю, зовсім не симпатизує йому. Називає цього героя орангутангом. Він дуже добре змальовує зовнішність та риси Кактуса, але без якогось захоплення ним. На мою думку, автор навіть підкреслює, що погана поведінка людей ще більше псує їх зовнішність.
Сашко у творі пережив багато пригод, дечому навчився. Мене тішить те, що він більше не буде зрадником і не показуватиме свої «колючки».