Відповідь:Особливість людини в тому, що вона готова використовувати всі земні явища на свою користь, псуючи їх, але в той же час хоче вважати себе саму частиною природою, а тому і в повній мірі насолоджуватися усіма природними дарами і явищами. Така людська позиція суперечлива і непослідовна, але в той же час вона показує, що людина є одночасно суб’єктом прагнення до високої духовності і носієм звичайного буденного прагматизму.
У своїй зворушливій феєричній драмі під назвою «Лісова пісня» видатна українська письменниця Леся Україна розповіла читачам цікаву історію того, як молодий хлопець на ім’я Лукаш покохав дивовижну лісову мешканку – створення природи, дівчину на ім’я Мавка. Лукаш красиво грав на сопілці, за звуком якої його й знайшла Мавка. Вона по його не рубати дерево, оскільки воно було її сестрою. Трохи поспілкувавшись один з одним, дві ці істоти полюбили один одного. Бажання Лукаша бути поряд з створінням великої природа, яка містила в собі високу духовність всього навколишнього середовища, дало йому дуже сильне почуття, яким заразилася також і Мавка. Але цим двом не довелося бути разом занадто довго. Мавка не сподобалася матері Лукаша з суто прагматичних міркувань – вона, будучи дитям природи, не може працювати так, як це роблять звичайні дівки. Мавку попереджали інші лісові мешканці, що так може статися, вона їх практично не слухала, але в один день Лукаш охолов до неї, став загравати зі звичайною дівчиною на ім’я Килина. Зрештою, вони так і не змогли бути разом, а Мавка перетворилася на дух.
Варто справедливо визнати, що так, як сталося з Лукашем і Мавкою в творі Лесі Українки «Лісова пісня», іноді відбувається і в житті. Для цієї драми-феєрії характерний все той же симбіоз високої духовності, а саме прагнення до неї, і буденного прагматизму, що і для звичайного життя. З однієї сторони, люди хочуть жити з чистими почуттями безкорисливо любити один одного і не замислюватися ні про щось погане. З іншої ж сторони, людина – це істота побутова, вона не позбавлено всіх негативних і пов’язаних з цим якостей. Людина не може так любити, їй необхідно забезпечувати свій побут і враховувати багато з інших причин.
У даному творі великої Лесі Українки висока духовність героїв виявлялася в чистій і нескаламученої любові. Головні геро любили один одного, насолоджувалися моментом, але, звичайно, колись все це мало закінчитися. Мавка була лісовим створінням, а Лукаш звичайною людиною зі своїми проблемами, тому насправді бути постійно разом вони не могли.
Характеристика Василя : 1)«хлопець гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки: на виду рум’яний, моторний, звичайний…» 2) «Він свитник, хлопець дуже гарний, має гнучкий стан та на сільських дівчат і не дивиться. Нібито його хазяїн хоче взятии хлопця в прийми, віддати за нього свою доньку-красуню» 3)«Люблю я тебе, Марусенько, усім серцем моїм, люблю я тебе більш усього на світі. Не сердься на мене, не відворожуйся, не затуляй очиць твоїх білою рученькою, дай її мені сюди, нехай пригорну її до свого серденька, та тоді хоч і вмру, коли тобі невгодна щирая моя любов!» 4)«Пішов у ченці і став уже дияконом Печерського монастиря в Києві» 5)«Він і прийшов немощний та таки себе не оберігав: не слухав нікого, ськав усякої болісті і заморив себе зовсім. Далі чах-чах та от неділь зо дві як і помер» Характеристика Марусі 1)«Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці — як тернові ягідки, брівоньки — як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі прямесенький, з горбочком, а губоньки — як цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки — неначе жорнівки, як одна, на ниточці нанизані». 2)«Ця дівчина багата, вона байдужа до розваг і гуляти на свята не ходить, роботяща: добре шиє, пряде, варить і пече» 3)«Ходить на вулицю не любила, а ось із задоволенням до батькам, варила їжу, пряла 4)«Таточку, голубчику, соколику, лебединку! Матінко моя ріднесенька! Утінко моя, перепілочко, голубочко! Не погубляйте свого дитяти; дайте мені, бідненькій, ще на світі пожити! Не розлучайте мене з моїм Василечком». Характеристика Наума Дрота : 1)«Хоч маленьке свято, а він свічечку у церкві поставить, гроші старцям роздасть» 2)«Щасливе і заможне життя було в нього з Настею. Їх турбувало лише те, що не було дітей, і не знали вони, кому дістанеться їх добро після смерті. А в них було й воликів пар з п’ять, була і шкапа, були й батраки, було чим і панщину відбувати, і у дорогому ходити, була і нивка одна і друга, ще дідівська, а третю він сам вже купив, так було йому чим орудувати» 3) «Життя в сім’ї Наума Дрота проходило в повній згоді, ніколи не було сімейних чвар. Він любив свою дочку, шанував дружину Настю. Наум був вольовий, непохитний у своїх намірах, дотримувався патріархального образу життя. Всі складні питання він вирішував на свій погляд. Дочка і дружина безперечно слухали його. Дружина говорить: «Він мені закон, а не я йому». Маруся каже: «Чи здужала, чи не здужала, а коли батько каже без жартів та трохи чи й не сердитий, то треба устати». 4)Батько Марусі дуже релігійний, тому він і сподівається на «волю божу» «На кого ж ти нас покинула? Узяла всі наші радощі з собою…» Характеристика Насті Дрот Настя — працьовита, релігійна, любляча мати, добра і покірна. Вона бажала щастя для Марусі, хотіла видати її заміж за Василя, але залежність від рішень чоловіка змусила покоритись його волі)
Відповідь:Особливість людини в тому, що вона готова використовувати всі земні явища на свою користь, псуючи їх, але в той же час хоче вважати себе саму частиною природою, а тому і в повній мірі насолоджуватися усіма природними дарами і явищами. Така людська позиція суперечлива і непослідовна, але в той же час вона показує, що людина є одночасно суб’єктом прагнення до високої духовності і носієм звичайного буденного прагматизму.
У своїй зворушливій феєричній драмі під назвою «Лісова пісня» видатна українська письменниця Леся Україна розповіла читачам цікаву історію того, як молодий хлопець на ім’я Лукаш покохав дивовижну лісову мешканку – створення природи, дівчину на ім’я Мавка. Лукаш красиво грав на сопілці, за звуком якої його й знайшла Мавка. Вона по його не рубати дерево, оскільки воно було її сестрою. Трохи поспілкувавшись один з одним, дві ці істоти полюбили один одного. Бажання Лукаша бути поряд з створінням великої природа, яка містила в собі високу духовність всього навколишнього середовища, дало йому дуже сильне почуття, яким заразилася також і Мавка. Але цим двом не довелося бути разом занадто довго. Мавка не сподобалася матері Лукаша з суто прагматичних міркувань – вона, будучи дитям природи, не може працювати так, як це роблять звичайні дівки. Мавку попереджали інші лісові мешканці, що так може статися, вона їх практично не слухала, але в один день Лукаш охолов до неї, став загравати зі звичайною дівчиною на ім’я Килина. Зрештою, вони так і не змогли бути разом, а Мавка перетворилася на дух.
Варто справедливо визнати, що так, як сталося з Лукашем і Мавкою в творі Лесі Українки «Лісова пісня», іноді відбувається і в житті. Для цієї драми-феєрії характерний все той же симбіоз високої духовності, а саме прагнення до неї, і буденного прагматизму, що і для звичайного життя. З однієї сторони, люди хочуть жити з чистими почуттями безкорисливо любити один одного і не замислюватися ні про щось погане. З іншої ж сторони, людина – це істота побутова, вона не позбавлено всіх негативних і пов’язаних з цим якостей. Людина не може так любити, їй необхідно забезпечувати свій побут і враховувати багато з інших причин.
У даному творі великої Лесі Українки висока духовність героїв виявлялася в чистій і нескаламученої любові. Головні геро любили один одного, насолоджувалися моментом, але, звичайно, колись все це мало закінчитися. Мавка була лісовим створінням, а Лукаш звичайною людиною зі своїми проблемами, тому насправді бути постійно разом вони не могли.
Пояснення:
1)«хлопець гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки: на виду рум’яний, моторний, звичайний…»
2) «Він свитник, хлопець дуже гарний, має гнучкий стан та на сільських дівчат і не дивиться. Нібито його хазяїн хоче взятии хлопця в прийми, віддати за нього свою доньку-красуню»
3)«Люблю я тебе, Марусенько, усім серцем моїм, люблю я тебе більш усього на світі. Не сердься на мене, не відворожуйся, не затуляй очиць твоїх білою рученькою, дай її мені сюди, нехай пригорну її до свого серденька, та тоді хоч і вмру, коли тобі невгодна щирая моя любов!»
4)«Пішов у ченці і став уже дияконом Печерського монастиря в Києві»
5)«Він і прийшов немощний та таки себе не оберігав: не слухав нікого, ськав усякої болісті і заморив себе зовсім. Далі чах-чах та от неділь зо дві як і помер»
Характеристика Марусі
1)«Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці — як тернові ягідки, брівоньки — як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі прямесенький, з горбочком, а губоньки — як цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки — неначе жорнівки, як одна, на ниточці нанизані».
2)«Ця дівчина багата, вона байдужа до розваг і гуляти на свята не ходить, роботяща: добре шиє, пряде, варить і пече»
3)«Ходить на вулицю не любила, а ось із задоволенням до батькам, варила їжу, пряла
4)«Таточку, голубчику, соколику, лебединку! Матінко моя ріднесенька! Утінко моя, перепілочко, голубочко! Не погубляйте свого дитяти; дайте мені, бідненькій, ще на світі пожити! Не розлучайте мене з моїм Василечком».
Характеристика Наума Дрота :
1)«Хоч маленьке свято, а він свічечку у церкві поставить, гроші старцям роздасть»
2)«Щасливе і заможне життя було в нього з Настею. Їх турбувало лише те, що не було дітей, і не знали вони, кому дістанеться їх добро після смерті. А в них було й воликів пар з п’ять, була і шкапа, були й батраки, було чим і панщину відбувати, і у дорогому ходити, була і нивка одна і друга, ще дідівська, а третю він сам вже купив, так було йому чим орудувати»
3) «Життя в сім’ї Наума Дрота проходило в повній згоді, ніколи не було сімейних чвар. Він любив свою дочку, шанував дружину Настю. Наум був вольовий, непохитний у своїх намірах, дотримувався патріархального образу життя. Всі складні питання він вирішував на свій погляд. Дочка і дружина безперечно слухали його. Дружина говорить: «Він мені закон, а не я йому». Маруся каже: «Чи здужала, чи не здужала, а коли батько каже без жартів та трохи чи й не сердитий, то треба устати».
4)Батько Марусі дуже релігійний, тому він і сподівається на «волю божу» «На кого ж ти нас покинула? Узяла всі наші радощі з собою…»
Характеристика Насті Дрот
Настя — працьовита, релігійна, любляча мати, добра і покірна. Вона бажала щастя для Марусі, хотіла видати її заміж за Василя, але залежність від рішень чоловіка змусила покоритись його волі)