Живучи серед козаків , Іван Підкова видавав себе за брата молдавського господаря Іоана III Воде Хороброго , який очолював національно -визвольний рух і убитого турками. Є версія , що він проїзходіт з роду Баторі , втік до козаків , рятуючись від сімейних інтриг. Коли чутки про це дійшли до молдаван , незадоволених своїм воєводою Петром VI Кривим , вони спорядили в 1577 році посольство до Івану Підкові і просили його зайняти престол.За сприяння загону козацького гетьмана Якова Шаха з 600 козаків , і свого загону , в який входили і молдавани , Підкова вторгся в Молдавію і скинув з престолу Петра Кульгавого . Івана Підкову підтримали народні маси. Наприкінці листопада 1577 він зайняв столицю Молдавії Ясси і проголосив себе господарем .Утриматися в Молдавії Підкові вдалося , однак , не більше двох місяців. Воєвода Петро , зібравши свіже військо , рушив до Ясс , щоб повернути втрачений престол , але був вдруге розбитий Підковою . Тоді Стефан Баторій , король польський , написав своєму братові , трансільванського воєводи Христофору , щоб той надав до Петру хрому.На початку 1578 Іван Підкова , бачачи , що йому не втриматися на престолі , вирішив залишити Молдавію і хотів пробратися до запорозьких козаків ; але брацлавському воєводі вдалося умовити Підкову відправитися до Варшави , щоб виправдатися перед Баторієм . Король , однак , на догоду туркам уклав Підкову під варту і наказав стратити його у Львові на площі Ринок , в червні 1578 .16 червня 1578 його вивели на площу Ринок у Львові . Після оголошення вироку козаку надали останнє слово . « ... Мене привели на смерть , хоча в своєму житті я не вчинив нічого такого , за що заслужив би такого кінця . Я знаю одне: я завжди боровся мужньо і як чесний лицар проти ворогів християнства і завжди діяв на добро та користь своєї батьківщини , і було в мене єдине бажання - бути їй опорою і захистом проти невірних ... » , - звертався Підкова до присутніх. При цьому він просив урядників не страчувати супроводжували його товаришів. Випивши склянку вина , передану вірними побратимами , Підкова попросив їх принести килимок. Ставши на коліна , Іван прочитав молитву і перехрестився . І тільки після цього славному козакові знесли голову.Івана поховали в православній Успенській церкві [ 1]. Однак козаки викрали його тіло , перевезли до Канева й поховали в одному з православних монастирів під Чернечою горою.Страта Івана Підкови й перетворила його на народного героя. Про нього складали численні перекази , думи та пісні . Він став героєм романтичної поеми Тараса Шевченка « Іван Підкова» ( 1839)Було колись - в УкраїніРевілі Гарматій ;Було колись - ЗапорожціВмілі панувати ...До цих рядків поета залишається додати тільки те , що козаки свого часу «панували » не лише на Україні , але , хоч і не дуже вдало , і за її межами.Румунський письменник Михайло Садовяну присвятив повість « Нікоаре Поткоаве » (1952 ) та кількох козацьких балад . Пам'ятники Іванові Підкові встановлено у Львові та Черкасах.
Відьма на мітлі і чорт бешкетують у нічному небі над селом. Відьма краде зорі, а чорт краде місяць.
Тим часом козак Чуб (батько Оксани) з кумом збираються йти до дяка в гості і виходять на вулицю, звернувши увагу, що раптом стало темно. Доса в Чуба залишаєтья його красуня-донька Оксана, яка любується на себе в дзеркало. Коваль Вакула здивовано і зкоханого ігає за дівчиною, а далі намагається до неї залицятися, але Оксана лише глузує з парубка.
Відьма Солоха - мати коваля Вакули повертається з чортом у свою хату. Чорт через вікно бачить Чуба з кумом і влаштовує метелицю, щоб Чуб повернувся до себе додому і застав там коваля. Чуб з кумом крізь хуртовину не бачать дороги, тому розходяться в різні сторони. Кум набрів на шинок і там залишився, а Чуб таки повертається до себе додому, але через густий сніг не зрозумів, що це його власний будинок, тим більше, що він не сподівався побачити на порозі коваля Вакулу. Коваль не впізнає Чуба і проганяє його. До Оксани приходять подружки і Оксана, глузуючи, заприсягається при всіх, що вийде заміж за коваля, якщо він принесе їй черевички, які носить цариця.
До Солохи в гості один за одним навідуються залицяльники. Спершу приходить голова. Чорт ховається у мішок. Далі приходить дяк від якого вже голова ховається у мішок з-під вугілля. Потім навідується козак Чуб і вже дяк теж ховається у мішок. Повертається зажурений коваль і Солоха ховає Чуба до мішка, в якому вже сидить дяк. Коваль, оглянувши кімнату, вирішив винести мішки з хати, в якому, на його думку, знаходиться вугілля.
Сільська молодь колядує і серед колядників коваль впізнає Оксану, яка знову глузує з Коваля. Коваль з пересердя кричить, що заподіє собі смерть і біжить геть, покинувши майже всі мішки, крім самого легкого - з чортом. Дорогою Вакула трішки заспокоївся і вирішив запитати як можна полонити серце Оксани у козака Пацюка. В Пацюка він ігає дивну картиу: Пацюк вечеряє, а вареники самі залітають йому до рота. Вакула просить Пацюка показати дорогу до чорта, ще не знаючи, що той сидить у нього в мішку за плечима. Пацюк знає правду, тому нічого певного хлопцеві не каже. Нічого не розуміючи Вакула вибігає на вулицю, де на нього з величезною радістю вискакує з мішка чорт. Нечистий пропонує Вакулі укласти з ним договір, сподіваючись вдостать позбиткуватися з християнської душі, але коваль його перехитрив. Сказав, що для підписання йому потрібен цвях, а насправді вхопив чорта і почав його хрестити. Від цього чорт втрачає свою силу і обіцяє виконати будь-яке бажання коваля. Вакула наказує везти його до цариці.
Молодь, побачивши мішки Вакули, думає, що у них смаколики, які наколядував коваль. Мішки важкі,тому Оксана з подружками біжить по санчата, а тим часом на мішки натикається кум Чуба. Він просить ткача до донести йому мішки до себе до хати, обравши найбільший. Ось так мішок з Чубом і дяком потрапляє в дім Чубового кума, де з подивом їх звільняють. А мішок з головою дівчата привезли на санчатах до Оксани додому. На той час Чуб повертається додому і почувши від дівчат, що в мішку хтось сидить, розуміє, що це ще один залицяльник Солохи. Голова вибирається з мішка і йде з хати.
Верхи на чорті коваль таки потрапляє в Петербург і так як йому страшно одному йти одразу до цариці, то він просить чорта віднести його до запорожців. Разом із запорожцями Вакула приходить на зустріч до цариці, де і просить у неї черевички. Отримавши черевички, коваль повертається в село. На прощання він дав чортові гарної прочуханки і відпускає неборака. Змучений коваль засинає, а по селі тим часом розносяться чутки про його смерть. Оксана починає картати себе, що так себе поводила з ковалем. Від постійних думок про хлопця, вона і сама не встигає зрозуміти, коли закохується у коваля по вуха. Вакула бере подарунки для Оксани і її батька і йде сватати Оксану. Оксана погоджується вийти заміж за коваля. Твір закінчується сценою, в якій описується, що Оксана з малим дитям на руках розказує, що саме її чоловік так гарно обмалював будинок в якому вони живуть. А ще Вакула намалював на стіні у церкві дуже гидкого чорта.
Живучи серед козаків , Іван Підкова видавав себе за брата молдавського господаря Іоана III Воде Хороброго , який очолював національно -визвольний рух і убитого турками. Є версія , що він проїзходіт з роду Баторі , втік до козаків , рятуючись від сімейних інтриг. Коли чутки про це дійшли до молдаван , незадоволених своїм воєводою Петром VI Кривим , вони спорядили в 1577 році посольство до Івану Підкові і просили його зайняти престол.За сприяння загону козацького гетьмана Якова Шаха з 600 козаків , і свого загону , в який входили і молдавани , Підкова вторгся в Молдавію і скинув з престолу Петра Кульгавого . Івана Підкову підтримали народні маси. Наприкінці листопада 1577 він зайняв столицю Молдавії Ясси і проголосив себе господарем .Утриматися в Молдавії Підкові вдалося , однак , не більше двох місяців. Воєвода Петро , зібравши свіже військо , рушив до Ясс , щоб повернути втрачений престол , але був вдруге розбитий Підковою . Тоді Стефан Баторій , король польський , написав своєму братові , трансільванського воєводи Христофору , щоб той надав до Петру хрому.На початку 1578 Іван Підкова , бачачи , що йому не втриматися на престолі , вирішив залишити Молдавію і хотів пробратися до запорозьких козаків ; але брацлавському воєводі вдалося умовити Підкову відправитися до Варшави , щоб виправдатися перед Баторієм . Король , однак , на догоду туркам уклав Підкову під варту і наказав стратити його у Львові на площі Ринок , в червні 1578 .16 червня 1578 його вивели на площу Ринок у Львові . Після оголошення вироку козаку надали останнє слово . « ... Мене привели на смерть , хоча в своєму житті я не вчинив нічого такого , за що заслужив би такого кінця . Я знаю одне: я завжди боровся мужньо і як чесний лицар проти ворогів християнства і завжди діяв на добро та користь своєї батьківщини , і було в мене єдине бажання - бути їй опорою і захистом проти невірних ... » , - звертався Підкова до присутніх. При цьому він просив урядників не страчувати супроводжували його товаришів. Випивши склянку вина , передану вірними побратимами , Підкова попросив їх принести килимок. Ставши на коліна , Іван прочитав молитву і перехрестився . І тільки після цього славному козакові знесли голову.Івана поховали в православній Успенській церкві [ 1]. Однак козаки викрали його тіло , перевезли до Канева й поховали в одному з православних монастирів під Чернечою горою.Страта Івана Підкови й перетворила його на народного героя. Про нього складали численні перекази , думи та пісні . Він став героєм романтичної поеми Тараса Шевченка « Іван Підкова» ( 1839)Було колись - в УкраїніРевілі Гарматій ;Було колись - ЗапорожціВмілі панувати ...До цих рядків поета залишається додати тільки те , що козаки свого часу «панували » не лише на Україні , але , хоч і не дуже вдало , і за її межами.Румунський письменник Михайло Садовяну присвятив повість « Нікоаре Поткоаве » (1952 ) та кількох козацьких балад . Пам'ятники Іванові Підкові встановлено у Львові та Черкасах.
Відповідь:
Відьма на мітлі і чорт бешкетують у нічному небі над селом. Відьма краде зорі, а чорт краде місяць.
Тим часом козак Чуб (батько Оксани) з кумом збираються йти до дяка в гості і виходять на вулицю, звернувши увагу, що раптом стало темно. Доса в Чуба залишаєтья його красуня-донька Оксана, яка любується на себе в дзеркало. Коваль Вакула здивовано і зкоханого ігає за дівчиною, а далі намагається до неї залицятися, але Оксана лише глузує з парубка.
Відьма Солоха - мати коваля Вакули повертається з чортом у свою хату. Чорт через вікно бачить Чуба з кумом і влаштовує метелицю, щоб Чуб повернувся до себе додому і застав там коваля. Чуб з кумом крізь хуртовину не бачать дороги, тому розходяться в різні сторони. Кум набрів на шинок і там залишився, а Чуб таки повертається до себе додому, але через густий сніг не зрозумів, що це його власний будинок, тим більше, що він не сподівався побачити на порозі коваля Вакулу. Коваль не впізнає Чуба і проганяє його. До Оксани приходять подружки і Оксана, глузуючи, заприсягається при всіх, що вийде заміж за коваля, якщо він принесе їй черевички, які носить цариця.
До Солохи в гості один за одним навідуються залицяльники. Спершу приходить голова. Чорт ховається у мішок. Далі приходить дяк від якого вже голова ховається у мішок з-під вугілля. Потім навідується козак Чуб і вже дяк теж ховається у мішок. Повертається зажурений коваль і Солоха ховає Чуба до мішка, в якому вже сидить дяк. Коваль, оглянувши кімнату, вирішив винести мішки з хати, в якому, на його думку, знаходиться вугілля.
Сільська молодь колядує і серед колядників коваль впізнає Оксану, яка знову глузує з Коваля. Коваль з пересердя кричить, що заподіє собі смерть і біжить геть, покинувши майже всі мішки, крім самого легкого - з чортом. Дорогою Вакула трішки заспокоївся і вирішив запитати як можна полонити серце Оксани у козака Пацюка. В Пацюка він ігає дивну картиу: Пацюк вечеряє, а вареники самі залітають йому до рота. Вакула просить Пацюка показати дорогу до чорта, ще не знаючи, що той сидить у нього в мішку за плечима. Пацюк знає правду, тому нічого певного хлопцеві не каже. Нічого не розуміючи Вакула вибігає на вулицю, де на нього з величезною радістю вискакує з мішка чорт. Нечистий пропонує Вакулі укласти з ним договір, сподіваючись вдостать позбиткуватися з християнської душі, але коваль його перехитрив. Сказав, що для підписання йому потрібен цвях, а насправді вхопив чорта і почав його хрестити. Від цього чорт втрачає свою силу і обіцяє виконати будь-яке бажання коваля. Вакула наказує везти його до цариці.
Молодь, побачивши мішки Вакули, думає, що у них смаколики, які наколядував коваль. Мішки важкі,тому Оксана з подружками біжить по санчата, а тим часом на мішки натикається кум Чуба. Він просить ткача до донести йому мішки до себе до хати, обравши найбільший. Ось так мішок з Чубом і дяком потрапляє в дім Чубового кума, де з подивом їх звільняють. А мішок з головою дівчата привезли на санчатах до Оксани додому. На той час Чуб повертається додому і почувши від дівчат, що в мішку хтось сидить, розуміє, що це ще один залицяльник Солохи. Голова вибирається з мішка і йде з хати.
Верхи на чорті коваль таки потрапляє в Петербург і так як йому страшно одному йти одразу до цариці, то він просить чорта віднести його до запорожців. Разом із запорожцями Вакула приходить на зустріч до цариці, де і просить у неї черевички. Отримавши черевички, коваль повертається в село. На прощання він дав чортові гарної прочуханки і відпускає неборака. Змучений коваль засинає, а по селі тим часом розносяться чутки про його смерть. Оксана починає картати себе, що так себе поводила з ковалем. Від постійних думок про хлопця, вона і сама не встигає зрозуміти, коли закохується у коваля по вуха. Вакула бере подарунки для Оксани і її батька і йде сватати Оксану. Оксана погоджується вийти заміж за коваля. Твір закінчується сценою, в якій описується, що Оксана з малим дитям на руках розказує, що саме її чоловік так гарно обмалював будинок в якому вони живуть. А ще Вакула намалював на стіні у церкві дуже гидкого чорта.
Пояснення: