Збірка: «Дороговказ. Поезії О. Теліги та О. Ольжича» (1994)
Жанр: вірш
Художні засоби
Епітети: раптовий порив, святім союзі, гострим болем, я тверда й сувора, ясних привітів, хуртовині сніжній, холодній зливі
Персоніфікація: купати душу
Метафора: «горіння тіла», «сховай свій біль», «зломи раптовий порив», «у святім союзі: душа і тіло, щастя з гострим болем», «біль бринить», «сміх … рветься джерелом на волю», «даю без міри ніжність», «палити серце в хуртовині», «вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив»
Антитеза (протиставлення): «Не плутай душу у горіння тіла», «Не треба слів! Хай буде тільки діло!», «щастя з гострим болем»
Риторичне звертання: «О краю мій, моїх ясних привітів не діставав від мене жодний ворог»
Риторичні оклики: «Не треба слів!», «Хай буде тільки діло!», «Мій біль бринить, зате коли сміюся, то сміх мій рветься джерелом на волю!»
«Дід Андрій вважав своїм обов’язком привчити Павлуся до лицарського ремесла. Вчив його їздити на коні, кидати списом та арканом, стріляти з рушниці та з лука й орудувати шаблею. Часом оповідав йому про Запорожжя, про козаків, їхні звичаї та про всі походи й пригоди із свого життя». • «Павлусь мріяв про те, коли й він підросте, стане славним козаком». • «Здається, не було нічого такого, чого б Павлусь для Гані не зробив». • «Павлусь підніс вгору свого супротивника та, як лише цей відстав від землі, розмахнув ним і кинув на землю». • «Павлусь дивився на те все наляканими очима. Йому здавалось, що це якийсь страшний сон, з якого не можна прокинутися». • «Його огорнув страх. У його уяві татарва була такою, що її ніхто не переможе. Дідусь розказував йому, як козаки били татар, та ось він бачив, як татарви нічого не стримало, і дідусь, і багато інших дужих козаків полягли». • Непорадний: «Козакові соромно плакати, ось що. Виростеш — козаком станеш, тоді й засоромишся». • «У Павлуся забилося серце, коли почув сотників наказ. Він сьогодні побачить те, що від дідуся стільки наслухався. Побачить, як козацтво стрінеться з татарами, тими страшними чортами, що цієї ночі так лютували в вці».
Рід літератури: лірика
Вид лірики: філософська
Збірка: «Дороговказ. Поезії О. Теліги та О. Ольжича» (1994)
Жанр: вірш
Художні засоби
Епітети: раптовий порив, святім союзі, гострим болем, я тверда й сувора, ясних привітів, хуртовині сніжній, холодній зливі
Персоніфікація: купати душу
Метафора: «горіння тіла», «сховай свій біль», «зломи раптовий порив», «у святім союзі: душа і тіло, щастя з гострим болем», «біль бринить», «сміх … рветься джерелом на волю», «даю без міри ніжність», «палити серце в хуртовині», «вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив»
Антитеза (протиставлення): «Не плутай душу у горіння тіла», «Не треба слів! Хай буде тільки діло!», «щастя з гострим болем»
Риторичне звертання: «О краю мій, моїх ясних привітів не діставав від мене жодний ворог»
Риторичні оклики: «Не треба слів!», «Хай буде тільки діло!», «Мій біль бринить, зате коли сміюся, то сміх мій рветься джерелом на волю!»
Інверсія: «в хуртовині сніжній»
Кількість строф: чотири
Вид строфи: катрен (чотиривірш)
Объяснение:
Тему і ідею самі
Відповідь:
«Дід Андрій вважав своїм обов’язком привчити Павлуся до лицарського ремесла. Вчив його їздити на коні, кидати списом та арканом, стріляти з рушниці та з лука й орудувати шаблею. Часом оповідав йому про Запорожжя, про козаків, їхні звичаї та про всі походи й пригоди із свого життя». • «Павлусь мріяв про те, коли й він підросте, стане славним козаком». • «Здається, не було нічого такого, чого б Павлусь для Гані не зробив». • «Павлусь підніс вгору свого супротивника та, як лише цей відстав від землі, розмахнув ним і кинув на землю». • «Павлусь дивився на те все наляканими очима. Йому здавалось, що це якийсь страшний сон, з якого не можна прокинутися». • «Його огорнув страх. У його уяві татарва була такою, що її ніхто не переможе. Дідусь розказував йому, як козаки били татар, та ось він бачив, як татарви нічого не стримало, і дідусь, і багато інших дужих козаків полягли». • Непорадний: «Козакові соромно плакати, ось що. Виростеш — козаком станеш, тоді й засоромишся». • «У Павлуся забилося серце, коли почув сотників наказ. Він сьогодні побачить те, що від дідуся стільки наслухався. Побачить, як козацтво стрінеться з татарами, тими страшними чортами, що цієї ночі так лютували в вці».
Пояснення:
Так