У своєму відомому творі «Вечір проти Івана Купала» Микола Гоголь розповідає читачам цікаву, загадкову і навіть в деяких моментах лякаючу історію. Моторошність цієї історії пов’язана з тим, що в життя звичайних людей з їх звичайними і нічим не примітними проблемами втрутилася нечиста сила в образі одного з жителів. До останнього моменту про це ніхто не здогадувався, але коли нечиста сила проявилася було вже занадто пізно.У цьому літературному творінні Гоголя є кілька героїв, всі вони володіють певними і досить цікавими для дослідження характеристиками. Одним з таких героїв є Петро, дуже часто його також називали пестливо – Петрусь. Петрусь трудився на дуже непростій роботі, він був найнятим працівником у місцевого чоловіка на ім’я Корж. Але крім справ робочих Петрусь дозволив собі дозволяти і справи сердечні – він полюбив дочку Коржа по імені Педорка. Але щасливими бути ньому з Педоркою не судилося. Про їх ніжні і взаємні почуття дізнався батько дівчини Корж. Цілком зрозуміло, що він бажав для неї кращої долі, особливо з точки зору фінансового добробуту.
Досить таки важко, серед усього розмаїття шедеврів української літератури, обрати один твір, якому можна віддати перевагу, бо кожен твір по-своєму гарний і кожен твір несе в собі певний емоційний заряд, основну думку, те що хотів показати автор. Проте, особисто в мене, зі словосполученням «мій улюблений твір» асоціюється «Лісова пісня» Лесі Українки. Ця на диво сильна людина, видатна особистість та одночасно прекрасна письменниця зробила великий внесок в розвиток літератури, всі її твори є змістовними та містять багато філософських, психологічних та історичних аспектів. Драма-феєрія «Лісова пісня» захоплює з перших рядків. Разом з героями твору читач занурюється в незвичайний, дивовижний світ магії та чудес, який гармонійно переплітається зі світом людей, з їх повсякденними справами, звичними проблемами. Мова драми також казкова, авторка збирає слова, наче перлини чи дорогоцінне каміння, а потім робить з них чарівне намисто, яке з неймовірною легкістю огортає читача. Чого варті самі лише описи головних героїв «Лісової пісні», наскільки шанобливо і витончено зображено природу в різні пори року, Леся Українка показує все живим, все в її творі має свою душу, і Вітер, і Річка, і Поле… Справедливо і чесно відображаються відносини між дійовими особами драми. В «Лісову пісню» просто неможливо не закохатися, це дійсно окремий світ, який дає змогу відволіктися від буденних негараздів та відправитися разом із героями твору в велику, незбагненну країну мрій, спогадів та почуттів.
В «Лісову пісню» просто неможливо не закохатися, це дійсно окремий світ, який дає змогу відволіктися від буденних негараздів та відправитися разом із героями твору в велику, незбагненну країну мрій, спогадів та почуттів.